Превосходя Ваши ожидания
 Одесса, пр-т Гагарина 12А, БЦ "Шевченковский", эт. 12

Музика у закладі: платити чи не платити?

9 дек. 2016

Нещодавно звістка про закриття таких популярних онлайн-ресурсів як FS.TO та EX.UA приголомшила інтернет користувачів. Однак, такі рішучі заходи все ж свідчать про спроби боротьби із піратством, адже ні для кого не секрет, що Україна стабільно лідирує у рейтингу країн із найгіршим рівнем захисту авторських прав та їх дотримання в глобальній мережі Інтернет вітчизняними користувачами.

Аналогічна ситуація також і у сфері незаконного використання музичних творів. Все частіше при спробі прослухати певну музичну композицію, наприклад, в одній із соціальних мереж, ми зустрічаємо запис «композиція вилучена із публічного доступу за зверненням правовласника». Дана ситуаціє є абсолютно обґрунтованою із правової точки зору, оскільки пісня, як поєднання мелодії та тексту, є об’єктом авторського права їх творців, а саме виконання та фонограма – є об’єктами суміжних прав осіб, що відповідно «озвучують» цю пісню або виготовляють її запис.

Відповідно до вимог чинного законодавства в сфері інтелектуальної власності, лише правовласники результату творчої діяльності у вигляді музичного твору, фонограми, а також виконання, що зафіксовані у них, можуть використовувати такі об’єкти авторських та суміжних прав, дозволяти або забороняти таке використання третім особам. Разом із тим, будь-яке використання об’єктів авторського права потребує отримання відповідного дозволу правовласника, а також виплати цій особі відповідної винагороди (роялті).

Найбільш численні порушення даних вимог відбуваються на підприємствах, що здійснюють господарську діяльність у сфері надання послуг населенню, в закладах громадського харчування та торгівлі. Давно стало нормою, що прийшовши в магазин, ресторан чи будь-який інший заклад, наш відпочинок супроводжуватимуть відомі та популярні музичні хіти. Однак, для переважної більшості населення несподіванкою є те, що таке публічне виконання у більшості випадків є незаконним, так як суб’єкти господарювання не отримують дозволу правовласників у порядку, передбаченому законом.

 ! Публічне виконанняподання за згодою суб'єктів авторського  права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, будь-яким способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той
самий час або в різних місцях і в різний час
.

Для законного виконання «чужих» музичних творів, суб’єкти господарювання зобов’язані укласти договір або особисто з автором, виконавцем чи виробником фонограми; або з його повіреним; або з організацією колективного управління. Найбільш зручний спосіб співпраці в даному випадку для обох сторін – укладення договору саме з організацією колективного управління. Його перевагами є те, що такі організації здійснюють управління майновими правами одразу досить широкого переліку авторів, їх спадкоємців, виконавців музичних творів, виробників фонограм та інших осіб, що мають відповідні майнові права та повноваження, що виключає необхідність укладати окремі договори з кожним із правовласників окремо.

В даному контексті цілком логічно постають питання:

1) Чи виникає зобов’язання сплачувати винагороду правовласнику та оформлювати договір у випадку відтворення музичних творів з ліцензійних продуктів (дисків, касет, інших матеріальних носіїв)?

 Так, виникає, адже згідно з положеннями п.4 ст.8 ЗУ «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», придбання примірника фонограми, маркованого контрольною маркою, не є придбанням прав на публічне виконання, комерційний прокат записаної на цьому примірнику фонограми.

2) Чи необхідно платити роялті, якщо в закладі грає тільки «жива» музика?              

Якщо звучить виключно «жива» авторська музика гурту, що здійснює виконання, то таке зобов’язання не виникає. Однак, якщо виконавець/гурт використовує об’єкти авторського права, а саме текст і мелодію «чужої» пісні, роялті підлягає сплаті їх правовласникам.

Щодо практичної реалізації даних положень, варто підкреслити, що останнім часом активізувалась діяльність організацій колективного управління в сфері контролю за легалізацією виконання музики в закладах. До повноважень представників таких організацій відноситься складання актів фіксації незаконного публічного виконання музичних творів та судовий захист порушених прав законних правовласників.

Зокрема, до порушників прав власності на музичні твори можуть застосовуються наступні санкції, а саме:

1) цивільні: компенсація за порушення виключних майнових авторських прав на один музичний твір становить від 10 мін. з/п до 50 000 мін. з/п в залежності від намірів користувача та обсягів порушення (ст. 52 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»)

На практиці, суди виходять із мінімального розміру санкції за незаконне виконання музичного твору, що на сьогодні складає 16 000 грн. за кожну пісню (а вже з 01.01.2016 року після обіцяного підвищення мінімальної з/п ця сума виросте вдвоє).  

наприклад: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57784754,

                    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58043566,

                    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62569371.

Однак, якщо порушення має тривалий характер та відбувається не вперше, можливе застосування і максимальних розмірів компенсації.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62846862

Враховуючи, що власниками на музичний твір можуть бути 4 різні суб’єкти, а саме: автор слів, автор музики, виконавець та музичний видавець, що володіє правами на фонограму, загальна сума компенсації за порушення кожного виду авторства може помножитись в декілька раз. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34272706).

2) адміністративні:  штраф у розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також конфіскація обладнання, за допомогою якого здійснювалось незаконне виконання музичних творів (ст. 51-2 КпАПУ).

3) кримінальні: умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (с. 176 ККУ).

Аналізуючи вищесказане, варто підкреслити, що суб’єктам господарювання варто все ж відповідально ставитись до питання музичного оформлення затишної атмосфери власного закладу, адже як відомо, незнання закону не звільняє від відповідальності та може спричинити зайві неприємні турботи та фінансові витрати.

Анастасія Бабійчук 

молодший юрист АО "АФ "ДОМІНАНТА"

 

Теги: авторське право, музичний твір

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


В Украине заработает судебная медиация

Процедура медиации — относительно новое и малоизвестное явление в украинской правовой культуре, в то время как в западных странах применение медиации давно укоренилось в качестве альтернативного способа разрешения спора и успешно интегрировано в правовую систему ввиду эффективности ее применения.

Готовы ли украинцы к продаже земельного пая?

Сегодня в повестку дня Верховной Рады Украины был внесен проект Закона Украины «О внесении изменений в раздел Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины относительно продления моратория отчуждения сельскохозяйственных земель».

Переход на новый ГПК. Какие переходные положения установил законодатель

23.11.2017 г. Президент Украины подписал Закон о внесении изменений в процессуальные кодексы, которые вступают в силу с 15 декабря 2017 г.