Доминанта

Про зміни, яких зазнає сфера фінансових послуг з набранням чинності новим законом

2 окт. 2019

20 вересня 2019 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (Проект №1085-1), далі за текстом – Закон.

Нагадаємо, що в 2015 році майже аналогічний законопроект (Проект №2456-д) вже подавався на  розгляд Верховної Ради, був підготовлений до другого читання в 2017 році але так і залишився неприйнятим.

Ні для кого не буде новиною, що громадяни України мають досить невисокий рівень фінансової грамотності.

Користуючись цим, банки та інші фінансові установи дозволяють собі фактично вводити клієнтів в оману нав’язуванням додаткових послуг, одностороннім збільшенням відсотків за кредитом, недобросовісною рекламою, і таке інше.

З метою посилити захист прав споживачів фінансових послуг і був прийнятий вказаний Закон.

В даній публікації коротко пройдемось по основних змінах, яких вже за декілька місяців зазнає сфера фінансових послуг.

Так, новий Закон передбачає:

Посилення гарантій захисту прав споживачів фінансових послуг та встановлення додаткових вимог до договору про надання фінансових послуг.

Зокрема, згідно з цим Законом, умови договору про надання фінансових послуг не можуть обмежувати права їх споживачів, які передбачені законом, а якщо це все ж відбувається, такі умови будуть юридично нікчемними, тобто не матимуть ніяких юридичних наслідків.

 Будь-які зміни істотних умов таких договорів, в тому числі і договорів приєднання (тобто тих, чиї стандартні форми розроблені фінансовими установами, і клієнт може лише приєднатися до договору в цілому або відмовитися його підписувати), повинні повідомлятися споживачеві спеціальним повідомленням.

Банки та інші фінансові установи не зможуть змінювати розмір фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача.

У разі якщо права і обов'язки сторін за таким договором можуть тлумачитися неоднозначно, вони повинні будуть тлумачитися на користь споживача, а не фінансової установи.

До укладення договору про споживчий кредит фінансові установи зобов’язані будуть дізнаватись мету отримання кредиту та інформацію щодо виконання клієнтом зобов’язань перед іншими кредитодавцями, а також надаватимуть більш широкий перелік інформації клієнту, в тому числі направляти клієнту примірник договору до його підписання.

Закон забороняє покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за реалізацію ним права на відмову від договору чи за дострокове розірвання (ініціювання дострокового розірвання) споживачем такого договору, а також за дострокове виконання ним умов договору.

Також на законодавчому рівні надається визначення таких понять як:

- споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю;

- клієнт – фізична особа (у тому числі споживач фінансових послуг), фізична особа – підприємець або юридична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу.

 

Розширення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

Прийнятий Закон розширює повноваження НБУ, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, направлені на захист прав споживачів. Зокрема, надаються повноваження:

- розглядати звернення споживачів (у тому числі щодо наявності в договорах умов, що обмежують права споживачів фінансових послуг), роз’яснювати їм норми законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг;

- здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг;

- застосовувати до надавачів фінансових послуг, осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг, у тому числі кредитних посередників, заходи впливу та накладати адміністративні стягнення;

- перевіряти додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів.

 

Єдиний для всіх кредиторів підхід до визначення розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки.

Для того, щоб обчислити реальну річну процентну ставку для споживача враховують  загальні витрати за споживчим кредитом.

До прийняття даного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом не відносились ряд витрат, які підлягали сплаті клієнтом, в результаті чого клієнту було важче реально оцінити вартість кредиту.  

Тепер до загальних витрат за споживчим кредитом включатимуться:

  • доходи кредитодавця у вигляді процентів;
  • комісії кредитодавця, що пов’язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
  • інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової чи супутньої послуги, що надаватиметься споживачу третьою особою та є обов’язковою для отримання кредиту, то орієнтовна вартість такої послуги буде визначатись за аналогічними, вже укладеними кредитодавцем договорами за попередні три місяці або за середньою вартістю такої послуги, визначеною за результатами аналізу вартості послуг на ринку.

Більш суворі правила для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них.

На жаль, недобросовісна реклама фінансових послуг - доволі поширене явище. Мабуть всі зустрічались з привабливою рекламою кредиту під 0,1% річних, в якій вартість усіх додаткових послуг, які нав'язуються позичальнику при отриманні такого кредиту, викладені мікроскопічним шрифтом, який мало хто зможе прочитати.

Тепер Закон чітко визначатиме таку рекламу недобросовісною та заборонятиме.

Так, серед іншого, до недобросовісної реклами фінансових послуг відноситиметься реклама, в якій інформація подається шрифтом, розмір якого на 50% і більше менше шрифту, яким подано назву рекламованої фінансової послуги, або (у випадку з рекламою в аудіовізуальних мас-медіа) оголошується більш ніж на 25% швидше оголошення назви рекламованої фінансової послуги.

Також заборонятиметься рекламування фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії.

 

Запровадження відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг.

Закон надає уповноваженим органам право застосовувати до надавачів фінансових послуг заходи впливу та накладати на них штрафи.

Встановлюються штрафні санкції у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 10200 грн.) за такі порушення прав споживачів:

- ненадання або надання не в повному обсязі споживачу фінансових послуг перед укладенням договору про надання фінансових послуг визначеної законом інформації про умови надання фінансових послуг в обсязі, передбаченому законодавством, або надання недостовірної інформації про таку послугу;

- ненадання споживачеві примірника договору;

- непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладенням договору про фінансову послугу, якщо її обов‘язкове проведення передбачено законом;

- укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі;

- неповідомлення споживача про відступлення зобов’язання за договором про надання фінансової послуги, якщо обов’язковість такого повідомлення встановлена законом.

За збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або неповідомлення споживача належним чином про зміну змінюваної процентної ставки надавач фінансової послуги отримає штраф у розмірі від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок (від 8500 до 13600 грн.).

Також диспозиції відповідних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнені нормами, які визначають певні порушення прав споживачів фінансових послуг як склад адміністративного правопорушення.

 

На сьогоднішній день Закон готується на підпис Президенту та набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. За виключенням деяких положень зміни почнуть діяти через три місяці з дня набрання Законом чинності.

Цей Закон застосовуватиметься до договорів про надання фінансових послуг, укладених після введення його в дію.

В цілому, мета даного закону є досить позитивною, оскільки він направлений на запобігання шахрайським діям по відношенню до споживачів. Однак чи буде ефективною робота відповідних контролюючих органів та достатньою відповідальність фінансових установ, щоб забезпечити виконання прийнятих змін, час покаже. 

 

 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 4.7/5 на основе 3 оценок.




Другие новости


Закон № 1009: очікування та реальність

На жаль, проанонсований законопроект № 1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (закон № 187- IX від 04.10.2019)  який був поданий Президентом до Верховної Ради як невідкладний, вже під час другого читання кардинально відрізнявся від першочергового законопроекту. Варто зазначити, що вступив він в силу 17.10.2019 року.

Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес.

«Мы не бандиты!

Мы благородные пираты!»

м/ф «Таємниця третьої планети»

 

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес з боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.