Доминанта

Чи має бізнес платити за використання музичних творів?

27 июня 2019

В наш час досить важко уявити роботу кафе, ресторану або магазину без звучання в них певного музичного супроводу. Музика, яка звучить в приміщенні, - важлива маркетингова складова створення відповідної атмосфери, що є особливо цінним, наприклад, для закладів громадського харчування. Використання музичних творів українськими бізнесом настільки розповсюджене і звичне явище, що значна частина як комерсантів, так і пересічних громадян навіть не замислюються над тим, що усі музичні твори є об’єктами права інтелектуальної власності і підлягають правовій охороні.

 

Законодавство у сфері інтелектуальної власності встановлює, що лише правовласники результату творчої діяльності у вигляді музичного твору або фонограми можуть дозволяти або відповідно забороняти їх використання третім особам. Це означає, що будь-яке використання об’єктів авторського права потребує отримання відповідного дозволу правовласника, а також виплати цій особі відповідної винагороди (роялті).

З огляду на те, що суб’єкт господарювання просто фізично не в змозі укласти договір з кожним автором, виконавцем і виробником фонограм, твори яких він використовує у своїй діяльності, Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено створення організацій колективного управління авторськими і суміжними правами (ОКУ). Такі організації мають повноваження укладати з суб’єктами господарювання ліцензійні угоди на використання музичних творів у їх комерційній діяльності.

ОКУ діють від імені правовласників на основі отриманих від них повноважень на управління відповідними правами. Крім укладання договорів  вони також збирають винагороду, розподіляють та виплачують зібрані кошти правовласникам. Перевагою укладення відповідного договору є те, що такі організації зазвичай здійснюють управління майновими правами одразу досить широкого переліку авторів, їх спадкоємців, виконавців музичних творів, виробників фонограм та інших осіб, що виключає необхідність укладати окремі договори з кожним із правовласників окремо.

Звертаємо увагу!  Часто від імені ОКУ суб’єктам господарювання погрожують можливими перевірками, штрафами чи судовими процесами, вимагаючи незаконні регулярні виплати. Тому перш за все при отриманні подібних звернень необхідно перевірити акредитацію такої організації на офіційному сайті Мінекономрозвитку за посиланням

Хоча ОКУ і наділені функціями контролю за правомірним використанням аудіо- та відеотворів, однак не мають важелів впливу на суб’єктів господарювання, оскільки перевірки можуть здійснювати лише за наявності укладених договорів з правовласниками.

Багато організацій укладають лише незначну кількість договорів, при цьому не з всесвітньо відомими «лейблами», а з маловідомими та непопулярними авторами.

Тому, починаючи спілкування з конкретною ОКУ, власник бізнесу має чітко розуміти, які саме об’єкти авторського права та суміжних прав знаходяться в її управлінні. Для цього необхідно перевірити обсяг каталогу конкретної ОКУ. Зазвичай такі каталоги розміщуються у вільному доступі на офіційних сайтах організацій (наприклад, каталог Української Ліги авторських та суміжних прав можна знайти за посиланням: https://ulasp.org/katalog/).

Організація колективного управління, звертаючись з позовами в інтересах правовласників до закладів, посилається на встановлення фактів порушення майнових авторських прав, що полягає у використанні музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу без дозволу автора чи особи, яка має майнові авторські права.

Так, представник організації колективного управління, «працюючи під прикриттям», відвідує відповідний заклад у ролі клієнта, користується послугами закладу та здійснює відеофіксацію факту публічного виконання твору на відеокамеру чи мобільний телефон, складає акт фіксації фактів комерційного використання музичних творів.

На підставі даного акту ОКУ звертається до суду з вимогою, як правило, по стягнення із порушників грошові компенсації. Як свідчить практика, суди в більшості випадків такі позови задовольняють, а кількість подібних судових справ стрімко зростає.

Для прикладу:

  • ОКУ звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця про виплату компенсації у зв'язку з порушення майнових авторських прав суб'єкта авторського права. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив майнові авторські права позивача на музичні твори шляхом публічного виконання їх у приміщенні публічного закладу - кафе-бару, за що судом було стягнуто 57 630 грн. (Господарський суд м. Києва, Рішення від 10.06.2019 по справі № 910/2506/19);

  • ОКУ звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця про виплату компенсації за незаконне використання музичних творів в публічному закладі, суд стягнув 96 050,00 грн. (Господарський суд Одеської області, Рішення від 15.03.2019 по справі № 916/1493/18).

Враховуючи вищевикладене та особливості застосування чинного законодавства України у сфері захисту інтелектуальної власності, звертаємо Вашу увагу на те, що питання правових підстав використання аудіо- та відеотворів під час здійснення підприємницької діяльності, можна віднести до принципу свободи здійснення такої діяльності. Однак, разом із тим, ця діяльність не повинна порушувати права та охоронювані законом інтереси інших суб’єктів правовідносин.

  

Теги:

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Життя після скасування мораторію на валютні кредити

Вже зовсім скоро, 21.10.2019 року, буде введений в дію Кодекс з процедур банкрутства. Після одного року з дня введення в дію цього нормативно-правового акту, з 21.10.2020 року, втратить чинність ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це означає, що введений у 2014 році мораторій, який дозволяв тимчасово не платити валютному позичальнику за іпотечні кредити і при цьому почуватись у відносній безпеці, відійде у минуле.

Спрощений порядок отримання громадянства для іноземців

25 серпня 2019 року набуде чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (надалі – Закон).

Згаданий нормативно-правовий акт вносить зміни в ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», і вже з 25 серпня 2019 року іноземці та особи без громадянства, які надавали посильну допомогу на території проведення антитерористичної операції зможуть протягом шести місяців з дня набрання чинності нового Закону звернутись до Міграційної служби України із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання строком на 3 роки.  

До них відносяться: іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську допомогу, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Наслідки перевищення обсягів доходу «спрощенців»

Серед найпоширеніших порушень, які виявляє ДФС під час перевірок ФОПів-єдинників одне з перших місць займає недотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Для кожної з трьох груп платників єдиного податку, які передбачені ПКУ для фізичних осіб, встановлено окремі критерії, одним з яких являється граничний обсяг доходу, який ФОП-єдинник може отримати протягом календарного року. Далі в статті більш детально зупинимось на даних обмеженнях та розглянемо, які подальші кроки ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника відповідної групи.