Доминанта

Чи може громадянин отримувати пенсію в Україні, якщо переїхав жити за кордон?

9 авг. 2019

Право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

На момент звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком особа має досягти необхідного віку та мати необхідний страховий стаж (визначається відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Особа може звертатись із заявою про призначення пенсії як особисто, так і через представника за нотаріально посвідченою і апостильованою довіреністю. Перелік документів, які подаються разом із заявою визначено у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 (далі - Порядок N 22-1).

Заява про призначення пенсії непрацюючою особою подається до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Враховуючи те, що особа, яка постійно проживає за кордоном, не має місця проживання в Україні, необхідно звернутись до Пенсійного фонду України із заявою, в якій просити визначити уповноважений територіальний орган для розгляду по суті заяви про призначення пенсії та направити останню за належністю.

Як свідчить практика, органи Пенсійного фонду України можуть відмовляти в призначенні пенсії, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 49, друге речення ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 07.10.2009), виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Винятки були встановлені для громадян, які проживають за кордоном, якщо пенсія їм призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. У цих випадках пенсія виплачується і за відсутності міжнародного договору (частина 2 статті 92 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"). При цьому відповідний механізм виплати таких пенсій врегульований Постановою Кабміну від 06.04.93 N 258 "Про порядок переведення пенсій громадян, які виїхали на постійне проживання до інших країн".

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, у зв'язку з чим вони не підлягають застосуванню при вирішенні питань стосовно виплати пенсій громадянам України, які виїхали за кордон.

На сьогоднішній день, виходячи із чинного пенсійного законодавства України, особа має право на призначення, отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання.

Таким чином рішення органів Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсій громадянам, які постійно проживають за кордоном є незаконними, тому така особа може звернутись до адміністративного суду з позовом про зобов’язання органу Пенсійного фонду України призначити пенсію.

Практика задоволення таких позовів є позитивною, аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у постановах від 18.09.2018 у справі №522/535/17, від 19.09.2018 у справі №766/1519/17, від 31.01.2019 у справі №520/9721/16-а, від 12.03.2019 у справі №127/2126/17 та від 13.06.2019 у справі №204/1134/17 (2а/204/91/17).

Окрім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, зазначено, що право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

Таким чином, громадянину України, який постійно проживає за кордоном та має право на пенсійне забезпечення, необхідно особисто, або через представника звернутись з заявою про призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України. У випадку отримання відмови на тій підставі, що громадянин не проживає на території України, - оскаржити таку відмову до суду та зобов’язати орган Пенсійного фонду України призначити пенсію.  

 

Светлана Хомко 

юрист АО "КФ "ДОМИНАНТА" 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 1/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Торговельна марка як внесок до статутного капіталу ТОВ

В сучасних реаліях динамічного розвитку ринку продажу товарів та надання послуг для того, що б завоювати місце під сонцем, компанія має представити унікальний продукт, який буде володіти високою розрізняльною здатністю. Сам бренд товару/послуги може складатись із комплексу об’єктів інтелектуальної власності, однак ключовим із них яких є саме торговельна марка (надалі – ТМ, знак для товарів та послуг), тобто його «ім’я».

Банкрутство фізичної особи: процедура, строки, вартість

З 21 жовтня 2019 року запрацює Кодекс України з процедур банкрутства, який на законодавчому рівні врегулював механізм банкрутства фізичних осіб – чи не єдине законне вирішення питань багатьох громадян, які потрапили в скрутне фінансове становище.

Умови, за яких фізична особа (в тому числі і фізична особа-підприємець) може ініціювати своє банкрутство, ми вже обговорювали в попередніх публікаціях. Наразі пропонуємо зосередитись саме на процедурі. 

Внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності: малі підприємства зобов’язані звітувати щоквартально

Після внесення правок до ряду П(С)БО, Мінфін підкоригував Порядок подання фінансової звітності №419.

Основним нововведенням стало те, що малі підприємства тепер зобов’язані подавати не лише річну, а й квартальну фінансову звітність.

Зміни до порядку № 419 були внесені Постановою КМУ від 17.07.2019 р. №625, яка була опублікована, а отже, і набрала чинності 24.07.2019 р.