Доминанта

Дарение имущества не спасет от обязанности вернуть долг

7 нояб. 2016

Согласно требованиям Гражданского Кодекса Украины (ч.5, ст.203) целью любой сделки, заключенной между сторонами, должно быть реальное наступление правовых последствий, которые обуславливаются этой сделкой.

Если же она совершается без намерения создания таких последствий, то является фиктивной (ст. 234 ГК) и признается судом недействительной.

Однако следует отметить, что если стороны просто не совершают никаких действий во исполнение сделки, это еще не означает, что она фиктивная, поскольку для признания ее таковой, суду необходимо установить, что стороны имели цели другие, чем предусмотренные сделкой, скрыли свои истинные намерения.

Касательного данного вопроса недавно Верховный Суд Украины высказал свою правовую позицию. Так, на заседании Судебной палаты по гражданским делам 19 октября 2016 года рассматривалось дело № 6-1873цс16 по иску взыскателя к должнику о признании недействительным договора дарения всего недвижимого имущества жене, который был заключен сразу же после решения суда о признании его должником.

Во всех трех инстанциях истцу отказали в удовлетворении иска, ссылаясь на недоказанность фиктивности договора, однако, ВСУ отменил предыдущие решения и отправил дело на новое рассмотрение.

В своем постановлении ВСУ отметил, что поскольку ответчик знал о судебном решении, которым с него взымается задолженность в пользу истца, следовательно, мог предусмотреть негативные последствия для себя в случае его исполнения путем обращения взыскания на надлежащее ему недвижимое имущество.

Таким образом, если договор дарения заключен между близкими родственниками с целью «спрятать» имущество от кредитора, и не направлен на возникновение реальных правовых последствий, так как даритель продолжает фактически владеть и пользоваться этим имуществом, то суд может признать его фиктивным.

Светлана Хомко

помощник юриста  АО "АФ "Доминанта"

Теги: позиция ВСУ, дарение имущества

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Проект ЗУ «Про працю»: чергова спроба оновлення законодавства

Буквально в останні дні минулого року Кабінет міністрів України встиг подати до Верховної ради проект ЗУ «Про працю» (надалі – Проект). Він має замінити прийнятий ще у 1971 році КЗпП, а також ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки» та низку інших нормативно правових актів, в томі числі і тих, що були прийняті ще в СРСР та УРСР з питань трудових відносин. Наприклад, закон про житлово-комунальні послуги пропонують доповнити положенням, відповідно до якого право на отримання пільг та субсидій буде скасовуватись у разі встановлення судом факту виконання особою роботи (надання послуг) без укладення трудового договору.

В Новий рік з новими законами

Пропонуємо до вашої уваги традиційну щорічну публікацію про законодавчі новели нового року. Які законодавчі зміни приніс нам 2020 рік та чого чекати українцям в новому році розглянемо детально в даній статті.   

  1. Соціальні показники

Із 1 січня законом про Держбюджет на 2020 рік установлено розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: із 1 січня – 2 102 грн, із 1 липня – 2 197 грн, із 1 грудня – 2 270 грн. Місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн, погодинний – 28,31 грн. Податкова соціальна пільга в місяць – звичайна - 1051,0 грн.

Адвокати в Україні ще з 2010 року являються суб’єктами фінмоніторингу

Чи не кожний вже натрапив у стрічці новин на «тривожне нововведення» - закон поклав на адвокатів функції суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Автори цих новин посилаються на прийнятий 6 грудня 2019 року Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі –Закон 361-IX), який з 28 квітня 2020 року вступить в силу.