Доминанта

Декілька слів про оплату за оренду землі

1 нояб. 2016

Останнім часом орендарі земельних ділянок, що перебувають у комунальній (чи державній) власності, все частіше отримують від орендодавців вимоги про зміну умов договору в частині перегляду розміру орендної плати. Не полишає поза увагою це питання і податкова, проводячи перевірки та дораховуючи суми зобов’язання із плати за землю.

Що ж робити орендарям? Чи зобов’язані вони погоджуватись на вимоги орендодавців про  внесення змін до договорів оренди?

Тривалий час практика була досить хиткою, однак останнім часом сформувалась тенденція на її стабілізацію, але не на користь орендарів.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються сторонами у договорі.

Разом з цим пунктом 288.5. ст. 288 ПК встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але при цьому річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (крім випадків придбання права оренди на конкурентних засадах).

За змістом підпункту 10.2. ПК плата за землю належить до місцевих податків і зборів, і на підставі вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, ПК прирівняв орендну плату до податку на майно з відповідними наслідками для орендаря.

Таким чином, при оренді землі на дані правовідносини розповсюджують свою дію як норми Цивільного (або Господарського кодексу, якщо орендарем є суб’єкт підприємницької діяльності) та норми Податкового кодексу України, а отже і розглядати дані договори потрібно в розрізі кожного права окремо.

Так в доктрині цивільного (господарського) права встановлено свободу та непорушність зобов’язання. Тобто ніхто не може вимагати зміни зобов’язання в односторонньому порядку крім випадків, передбачених чинним законодавством та умовами договору.

За принципами податкового права – плата за оренду землі є частиною податку, а отже повинна сплачуватись у чітко визначеному законом розмірі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК для цілей оподаткування над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 ст. 5 ПК, навіть за умови не внесення змін до договору оренди розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим за встановлений мінімум.

Як зазначалось вище, ставки орендної плати встановлюються органами місцевого самоврядування, а законом встановлено тільки верхню та нижню межі розміру орендної плати. Отже, орендар (державної чи комунальної) земельної ділянки зобов’язаний сплачувати не менше встановленого мінімального розміру орендної плати незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Саме такої позиції притримується і Верховнй суд України у своїх постановах.

Якщо орендар буде сплачувати орендну плату в розмірі встановленому в договорі, але меншому ніж 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік, то це може призвести до позачергової перевірки податковим органом та донарахування йому зобов’язання з плати за землю навіть без внесення змін до договору.

Все вищевикладене 100% буде відноситься до платників земельного податку. Однак, яка позиція судів та податкової буде у тому випадку, якщо орендарем земельної ділянки буде суб’єкт господарювання на спрощеній (1-3 групи) системі оподаткування?

Оскільки відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК платників єдиного податку першої - третьої звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку їм не може бути визначено податкове зобов’язання та нараховані штрафні санкції. Таким чином, навіть невідповідність розміру орендної плати зазначеної в договорі оренди мінімальному розміру визначеному законодавством не може бути підставою для застосування до таких орендарів санкції передбачені податковим кодексом.

До відома: рішенням Одеської міської Ради №756-VII від 29.06.2016р. була затверджена технічна ї документація з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси яка буде застосовуватись з 01.01.2017 року і відповідно до цієї НГО буде визначатись плата за землю.

Що стосується вимог про зміну умов договору в частині орендної плати необхідно зазначити наступне:

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату. При цьому відповідно до ст.30 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 651 ЦК України зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Внесення змін до договору можуть стосуватись різних питань, проте ми розглянемо тільки питання внесення змін  в частині розміру орендної плати. Судова практика з цього питання не однозначна і суди по-різному вирішують спори про внесення змін до договору: від повного задоволення вимог до повної відмови з посиланням на свободу договору. Однак, практика Верховного суду України з цього питання здається більш визначено і в ній висловлена наступна позиція: зміна розміру нормативно-грошової оцінки, ставки орендної плати є підставою для перегляду її розміру у разі якщо умовами договору оренди землі передбачено можливість перегляду орендної плати за землю.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57986907

На мою думку доцільно «позмагатись» з органом місцевого самоврядування у питанні внесенні змін до договору оренди землі тільки у випадках, якщо ви є платником єдиного податку (1-3 груп), або ж встановлена органом місцевого самоврядування ставка для Вашого виду цільового використання земельної ділянки є значно більшою ніж встановлені законом 3%.

До відома: у м. Одесі ставки оренди в залежності від цільового використання землі були затверджені Рішенням Одеської міської ради №1267-VI від 20.09.2011 р. (із змінами внесеними рішенням №5275-VI від 27.08.2014 р.)

 Олексій Ющенко

керівник корпоративної практики АО "АФ "ДОМІНАНТА"

Теги: плата за землю, договір

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Банкрутство фізичної особи: процедура, строки, вартість

З 21 жовтня 2019 року запрацює Кодекс України з процедур банкрутства, який на законодавчому рівні врегулював механізм банкрутства фізичних осіб – чи не єдине законне вирішення питань багатьох громадян, які потрапили в скрутне фінансове становище.

Умови, за яких фізична особа (в тому числі і фізична особа-підприємець) може ініціювати своє банкрутство, ми вже обговорювали в попередніх публікаціях. Наразі пропонуємо зосередитись саме на процедурі. 

Внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності: малі підприємства зобов’язані звітувати щоквартально

Після внесення правок до ряду П(С)БО, Мінфін підкоригував Порядок подання фінансової звітності №419.

Основним нововведенням стало те, що малі підприємства тепер зобов’язані подавати не лише річну, а й квартальну фінансову звітність.

Зміни до порядку № 419 були внесені Постановою КМУ від 17.07.2019 р. №625, яка була опублікована, а отже, і набрала чинності 24.07.2019 р.

Чи може громадянин отримувати пенсію в Україні, якщо переїхав жити за кордон?

Право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

На момент звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком особа має досягти необхідного віку та мати необхідний страховий стаж (визначається відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).