Доминанта

Карантин. День 28. Думки розділились.

13 апр. 2020

Спорт на свіжому повітрі, прогулянки біля моря та виїзд за місто на шашлики, про ці та інші речі, ми ще мінімум на два тижні повинні забути.

 

Кожного дня кількість хворих на коронавірус зростає, а влада в черговий раз посилює карантинні заходи. Окрім обмежень, які ми описували раніше (ознайомитись можна за посиланням), Постановою КМУ № 255 від 02.04.2020 року, додатково заборонено:

  • знаходитись в громадських місцях без одягненої маски чи респіратору;
  • переміщатись по вулиці групою більше 2-х осіб, за винятком супроводу дітей;
  • дітям до 14 років перебувати в громадських місцях без супроводу дорослих;
  • перебувати на вулиці без документів;
  • відвідувати спортивні та дитячі майданчики;
  • відвідувати парки, сквери, лісопаркові зони, прибережні зони, виняток – вигул домашніх тварин однією людиною;
  • відвідувати установи паліативної допомоги, органів соцзахисту населення.

Також передбачено перелік осіб, які повинні перебувати на самоізоляції:

  • контактні особи людини з підтвердженим діагнозом Covid-19; 
  • особам із підозроюна коронавірус або інфікованим із легкою формою захворювання, які не потребують госпіталізації.
  • особам старшим за 60 років, крім тих, які беруть участь у запобіганні епідемії або забезпечують роботу об'єктів критичної інфраструктури.

Особам, які заявили про неможливість забезпечення турботи про них на період самоізоляції, дозволено відвідувати магазини та аптеки, що знаходяться на відстані не більше 2 км, за умови використання засобів індивідуального захисту.

З повним текстом Постанови КМУ № 255 від 02.04.2020 року можна ознайомитись за посиланням.

На даний час не вщухають дискусії щодо законності введення таких обмежень владою на підставі постанов КМУ та рішень органів місцевого самоврядування. Багато хто стверджує, що єдиним законним методом обмежити права та свободи людини є лише введення надзвичайного стану.

Безсумнівно, введені заборони обмежують конституційні права громадян, насамперед на свободу пересування, право на  освіту, свободу мирних зібрань,  право на свободу підприємницької діяльності, право на проведення і участь в релігійних заходах.

Проте, коли ми говоримо про запровадження державою таких заходів як карантин або ж, навіть, надзвичайний стан, ми повинні розуміти, що головною особливістю забезпечення таких режимів є обмеження основних прав та свобод людини.  

Загальними стандартами для обмеження більшості конституційних прав та свобод є одночасна наявність таких критеріїв як: обмеження прав лише законом та легітимна мета таких обмежень.  

Так, Конституція України містить норми (ст. 27), які зобов'язують державу захищати життя людини.

Водночас обмеження таких прав лише законом, у даному випадку із огляду на ситуацію, що склалася, може бути обґрунтоване з урахуванням змісту Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яким визначено, зокрема, засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій.

Відповідно до ст. 29 даного Закону, карантин може встановлюватись і скасовуватись Кабінетом Міністрів України. При цьому в рішенні про встановлення карантину можуть передбачатися «тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, які покладаються на них».

Крім того, в перехідних положення цього Закону міститься норма, відповідно до якої «тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, з урахуванням епідемічної ситуації, можуть бути введені обмежувальні протиепідемічні заходи щодо фізичних осіб», що по суті державою і зроблено.

Всі постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовими актами,  які приймаються на підставі закону, відповідно до закону і на його виконання. При цьому як постанова КМУ має відповідати закону, так і закон повинен відповідати основному Закону України.  

Ст. 64 Конституції чітко передбачає: "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Знову ж таки в Конституції України міститься ст. 33, яка говорить про те, що «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Ст. 35 Конституції України, зазначає, що: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання…Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей».

Ст. 44 Конституції, передбачає: «Заборона страйку можлива лише на підставі закону».

З норм Конституції випливає, що без режиму надзвичайного чи воєнного стану, влада може обмежувати лише деякі права, до прикладу свободу пересування громадян, право на страйки, право на проведення і участь в релігійних заходах. За таких обставин повноваження встановлювати будь-які обмеження прав громадян, з урахуванням положень ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» викликають сумнів у суспільстві.

Тобто, можливість КМУ встановлювати тимчасові обмеження прав і свобод осіб у випадку карантину передбачена законом, а от обсяги цих обмежень повинні залежати від конкретних ситуацій і регулюватись конкретним актом.  

Найбільш резонансним питанням є обмеження свободи пересування, проте, існує і спеціальний закон, який регулює можливість даного обмеження, так ст. 12 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає вичерпний перелік випадків, у яких свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено, серед них, зокрема передбачено, що свободу пересування може бути обмежено на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Отже, аргументи про явну незаконність обмежень і можливість запроваджувати їх лише в умовах надзвичайного чи воєнного стану є сумнівними.

Про баланс інтересів індивідуального і громадського здоров’я також, зокрема відображено і в практиці  ЄСПЛ, так в рішенні по справі «Соломахін проти України», суд зазначив, що порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров’я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання в області.

Особливо бурхливу реакцію у суспільства викликало введення комендантської години. Звісно режим надзвичайної ситуації дає можливість вживати широкі заходи, проте це не стосується права введення комендантської години.  Водночас у деяких регіонах (Волинь, Закарпаття) місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ухвалили рішення про тимчасову заборону громадянам виходити з дому (з 13-ї години 11 квітня до 06-ї години ранку 13 квітня). Проте, дане рішення як згодом пояснили в МВС, носить виключно рекомендаційний характер, адже такі обмеження можливі лише за умови введення правового режиму надзвичайного стану.

Звичайно про законність карантинних заходів введених Кабінетом Міністрів  України можна дискутувати дуже довго, проте необхідно не забувати, що вони введені для нашого ж блага, з метою запобігання поширення вірусної інфекції і їх дотримання може допомогти нам уникнути самих найгірших варіантів розвитку ситуації. При цьому, з урахуванням ситуації яка склалась у більшості провідних країн світу та наявністю перспектив аналогічного сценарію розвитку подій у нашій країні, у будь якому разі повинен переважити здоровий глузд. Тому, залишайтеся вдома, проводьте час з близькими та займайтеся самопізнанням. Будьте здорові! 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 3 оценок.




Другие новости


Як уникнути банкрутства, якщо бізнес на межі неплатоспроможності?

Скрутний стан економіки України, наслідки карантину, несприятливі погодні умови для аграріїв на сьогодні ставлять підприємства під загрозу банкрутства та повного припинення їх діяльності.

Допомога по частковому безробіттю - квест для роботодавця

«Я вам посылку принёс.

Tолько я вам её не отдам,

 потому что у вас документов нету.

Рано вам ещё документы иметь.»

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ»: ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПЕРЕСІЧНИХ УКРАЇНЦІВ.

На минулому тижні, а саме 28 квітня 2020 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою в грудні 2019 року Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».