Доминанта

КОРОНАВІРУС, КАРАНТИН ТА ПАНІКА ВІТЧИЗНЯНИХ БІЗНЕСМЕНІВ: ЩО САМЕ ПРИЙНЯВ КАБМІН У СВОЇЙ ПОСТАНОВІ?

13 марта 2020

На сьогодні без перебільшень можна стверджувати, що однією з тем, яка найбільше хвилює українців, як, власне, і величезну кількість громадян інших країн по всьому світу, є ситуація, що склалася на нашій планеті у зв’язку з появою коронавірусу COVID-19.

Пошукові запити браузерів відображають все різноманіття людських хвилювань і бажання вберегтися від вірусної загрози, в аптеках регулярно закінчуються захисні маски на обличчя, а деякі особливо схильні до паніки люди вже починають закуповуватися продуктами харчування на крайній випадок. І, звісно ж, оточуючи враз починають недоброзичливо дивитися на будь-кого, хто кашляне в громадському транспорті. Куди ж без цього? І подібна ситуація спостерігається вже в багатьох країнах світу.

Цілком закономірно, що подібні глобальні процеси не могли не знайти свого відображення в сфері публічного управління і нормотворчості. Так 11 березня 2020 року український уряд затверджує Постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Цей документ разом з Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року виступає одним із перших, так би мовити, документальних  проявів реакції нашої держави на вищому рівні на ситуацію, що склалася у зв’язку з вірусною загрозою глобального масштабу.

За обсягом тексту зазначений акт Кабінету Міністрів України є невеликим і без зайвих сприянь розповсюдженню паніки чітко і стримано встановлює на усій території України карантин на період з 12 березня до 3 квітня 2020 р. А відповідно основним фактичним проявом такого карантину виступає заборона відвідування закладів освіти її здобувачами. При цьому Кабмін не конкретизує, про які саме заклади освіти йдеться, тому логічним буде сказати, що така заборона стосується усіх закладів освіти, включаючи заклади дошкільної освіти, середньої освіти і вищої освіти. Також постанова має стосуватися і будь-яких закладів, секцій і гуртків позашкільної освіти і т.д.

Крім того, у відповідності до прийнятої постанови введення карантину забороняє проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Описане обмеження в свою чергу вже може відчутно позначитися не тільки на учнях і студентах, багато з яких, як зазвичай і буває, вже радіють незапланованим канікулам. Термінологічна конструкція «масові заходи» може бути достатньо широко розтлумачена в рамках українського законодавства, особливо з урахуванням логіки затвердженої Кабміном заборони і серйозності ситуації, в якій вона приймається.

Постанова не дає конкретики щодо характеру, тривалості, місця проведення заборонених нею заходів, і, що найголовніше, з тексту постанови неможливо чітко встановити, чи йде в ній мова про одночасне перебування в одному місці або приміщенні понад 200 осіб, чи заборона також стосується і послідовного відвідування того чи іншого заходу понад 200 особами.

Проте очевидно, що введені обмеження у будь-якому разі будуть істотно відчутними для усього бізнесу, пов’язаного з організацією концертної діяльності, різноманітних курсів, виставок та іншого виду івентів, комерційний ефект від яких напряму залежить від кількості відвідувачів.

Також введення карантину позначиться і на ресторанному бізнесі, при чому, можливо, не стільки в силу нормативних приписів, скільки в психологічному сенсі.

Варто відзначити, що організацію виконання та контроль за дотриманням на відповідній території вимог цієї постанови, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів Кабмін закономірно поклав на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні державні адміністрації та Київську міську державну адміністрацію і, звісно ж, на органи місцевого самоврядування. При цьому згідно з прийнятою Постановою зазначені органи мають щодня подавати Міністерству охорони здоров’я інформацію про здійснення заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 для її узагальнення та інформування Кабінету Міністрів України.

І знову ж таки широке коло публічних органів наділяється повноваженнями з не цілком зрозумілим змістовним навантаженням і обсягом. Так не зовсім ясно, яким саме чином, наприклад, органи місцевого самоврядування мають здійснювати контроль за дотриманням вимог постанови на відповідній території, а також незрозуміло, які саме повноваження надаються їм у зв’язку з покладенням на них своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів. Нажаль, безумовно доцільний документ Уряду може стати формальною підставою до звичного в Україні явища неправомірного тиску органів влади на бізнес. Зокрема таке явище може зачіпити в першу чергу бізнес-структури івент-менеджменту та рестораторів. 

Сподіваємося, що цього, звісно, не станеться, але вітчизняним суб’єктам господарювання слід зараз бути максимально уважними в плані комунікації з контролюючими і перевіряючими органами, яких існує достатньо велика кількість. Кожен представник бізнесу в ситуації, яка склалася, має чітко усвідомлювати, хто саме з публічних органів, в якому випадку і що має право перевіряти. Таке розуміння дасть змогу бути готовим до будь-яких сюрпризів і побудувати чітку і логічну систему функціонування і захисту свого бізнесу на період дії карантину.

Тому знайте свої права, не піддавайтеся паніці та тримайте свій бізнес і здоров’я в безпеці!

 

 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Чим загрожує недотримання умов карантину?

Борітеся – поборете. Мабуть немає такого українця, який би не знав автора славнозвісної поеми «Кавказ», слова якої цитують не лише учні на уроках української літератури, але тепер вже і Міністерство охорони здоров’я в своїх постах в фейсбуці.

В світлі останніх подій, пов’язаних з розповсюдженням вірусу COVID-19, не менш актуальною є тема відповідальності, до якої можуть притягнути як населення так і бізнес України у випадку недотримання умов карантину, яку ми і плануємо детально розглянути в даній статті.

Чи варто продовжувати сплачувати борги, якщо до повного розрахунку і життя не вистачить?

Якщо ви опинилися у безнадійній ситуації, коли арешт майна та заборони у праві виїзду за кордон будуть діяти чи не все ваше життя – банкрутство є єдиним варіантом вирішення ситуації. Після проведення процедури банкрутства усі борги вважатимуться погашеними чи списаними, навіть якщо у вас не було майна, або ж від його продажу вистачило оплатити незначну частину боргу.

Карантин та надзвичайна ситуація: що нас чекає наступні 30 днів?

Короновірус, карантин, самоізоляція, гречка, туалетний папір, пандемія – від цих слів останнім часом починає нервово сіпатись обидва ока одразу. Однак, події як у світі, так і в Україні розвиваються настільки стрімко, що важливо зберігати спокій та критичне мислення.

Вчора, 25 березня, на засіданні Уряду було прийняте рішення про продовження карантину та запровадження режиму надзвичайної ситуації на території всієї України до 24 квітня включно.