Доминанта

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

9 окт. 2019

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.

Сам законопроект досить великий за обсягом, і містить таку кількість змін, що для їх належного опрацювання фахівцями з оподаткування знадобиться не один тиждень. Проте особисто у мене викликає великий сумнів той факт, що більшість з народних обранців, які будуть голосувати за нього, взагалі намагались розібратись, що саме пропонується.

Розглянемо деякі зміни, що лежать на поверхні.

  1. З Податкового Кодексу пропонується виключити пункт 21.4, ст.24, який передбачає персональну відповідальність посадових осіб за їх неправомірні рішення. Звісно, що така відповідальність передбачена перед державою у порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Особисто у мене на практиці не було реальних випадків її застосування, а тому мене здивувала така турбота за інспекторів, які нерідко «виконуючи план» по донарахуванню, навмисно перекручують факти в актах чи навіть пишуть неприховану брехню. Навряд чи це якимось чином суттєво погіршить права платників податків, проте неприємний меседж для них від влади у цьому все ж таки є.
  2. Другим «подарунком» для платників є коригування підстав для призначення позапланової перевірки. Так, якщо зараз підставою для її призначення є отримання податковою інформації, що свідчить про допущені порушення, тобто за фактом, - то в виходячи з тексу проекту, такі перевірки зможуть проводити і при наявності просто підозри, а оскільки у інспекторів зазвичай з уявою все гаразд, то можемо мати в майбутньому посилення перевірочного тиску на бізнес.Разом з цим планується збільшення строків проведення перевірок (планових – на 5 календарних днів, а позапланових – вдвічі) та збільшення і строків продовження перевірок. При цьому, якщо платник податків надасть витребувані документи менш ніж за 3 дні до закінчення перевірки, - це теж є підставою для продовження її тривалості.
  3. Також викликає щире здивування виключення норми про звільнення платника податку від відповідальності, якщо він діяв у межах індивідуальної податкової консультації. Дана норма, разом із скасуванням індивідуальної відповідальності посадових осіб контролюючих органів, тільки підтверджує, що нова команда реформаторів не бажає нести відповідальність за свої дії, а тому непрофесіоналізм в лавах податкової служби і надалі буде головною проблемою. Залишається сподіватися, що, незважаючи на це, суди будуть притримуватись позиції про відсутність підстав для притягнення до відповідальності платника у таких випадках.
  4. Правила тонкої капіталізації будуть застосовуватись до всіх позичальників юридичних осіб, в тому числі непов’язаних осіб та резидентів, але при цьому буде знижено поріг обмежень на врахування процентів по позикам, відповідно до п. 140.2. ПК України, до 30 %.
  5. Нотаріуси та ріелтори будуть нести відповідальність у випадку неповідомлення чи порушення строків повідомлення про укладення угоди з нерухомістю, до яких вони були причетні. Так, у разі порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості, у разі вчинення такої нотаріальної дії на нього буде накладено штраф у розмірі 340 грн. Аналогічний штраф може бути накладено на ріелтера, якщо він не повідомив про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, при цьому у разі повторності притягнення за таке порушення штраф складе 1020 грн. Ну, якщо з нотаріусом все більш-менш зрозуміло, оскільки податкова давно вже намагається перетворити їх на своїх інформаторів, чи навіть податкових агентів, то щодо ріелторів даний закон не містить механізмів контролю і навіть чіткого обов’язку та порядку його виконання.
  6. Також запроваджується механізм коригування фінансового результату підприємств, шляхом його збільшення на суму витрат, що не мають розумної економічної причини (ділової мети), а оскільки це є досить оціночним судженням, то за відсутності явної ділової мети (чи у випадках непередбачуваних збитків) платнику податків бажано одразу задуматись над тим, як він буде мотивувати такі витрати. Хоча, думаю, кожен значний платник податків при проходженні податкової перевірки стикався з намаганням контролерів визнати операції негосподарськими, тому якраз у цьому питанні бізнес вже давно готовий дати достойну відповідь.
  7. Підвищується відповідальність за прострочення сплати грошового зобов'язання великого розміру (понад 4,17 млн. грн.) у розмірі 50% (пп. 123.2).
  8. Досить багато змін плануються у частині адміністрування ПДВ:

- впроваджуються штрафні санкцій (3 400 грн.) за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, де відсутній обов’язок сплати ПДВ (у разі звільнення від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою (пп. 198.5), та штрафу у розмірі 1020 грн., якщо такі податкові накладні не були зареєстровані. Особисто у мене виникає сумнів щодо логічності та обґрунтованості змін в цій частині, але мабуть податкова намагається взяти все під повний контроль та полегшити собі перевірки;

- ПДВ буде нараховуватись та сплачуватись у розмірі 20% з експортних операцій, якщо договірна ціна є нижчою за ціну придбання (звичайну ціну у разі самостійного виготовлення) на суму перевищення звичайної ціни над договірною. Податківці неодноразово намагались визнати такі операції непов’язаними з господарською діяльністю, і, у зв’язку з цим, зняти вхідний ПДВ, тому з огляду на загальний фіскальний напрямок законопроекту, здивувала така компромісна норма як ПДВ з різниці.

- обмежено строк визнання податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод. Тепер скористатись таким правом вони можуть протягом 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків, проте не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту оплати чи здійснення компенсації. Таким чином, підприємствам ЖКГ доведеться ретельніше пильнувати свої операції.

Зміни, які будуть стосуватися трансфертного ціноутворення та власників іноземних компаній, ми з розглянемо в інших публікаціях.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


ВНЕДРЕНИЕ КОНЦЕПЦИИ КОНТРОЛИРУЕМЫХ ИНОСТРАННЫХ КОМПАНИЙ (КИК) В УКРАИНЕ.

Думаю у всех, кто читал книгу-расследование «Прачечная» (Laundromat) пулитцеровского лауреата Джейка Бернштейна, осталось впечатление что от нас ушла целая эпоха и миру офшорной секретности пришёл конец. Но Украина долгие годы оставалась в стороне он мировых тенденций борьбы с агрессивным международным налоговым планированием и внедрения планов BEPS.

Як уникнути банкрутства, якщо бізнес на межі неплатоспроможності?

Скрутний стан економіки України, наслідки карантину, несприятливі погодні умови для аграріїв на сьогодні ставлять підприємства під загрозу банкрутства та повного припинення їх діяльності.

Допомога по частковому безробіттю - квест для роботодавця

«Я вам посылку принёс.

Tолько я вам её не отдам,

 потому что у вас документов нету.

Рано вам ещё документы иметь.»