Доминанта

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

9 окт. 2019

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.

Сам законопроект досить великий за обсягом, і містить таку кількість змін, що для їх належного опрацювання фахівцями з оподаткування знадобиться не один тиждень. Проте особисто у мене викликає великий сумнів той факт, що більшість з народних обранців, які будуть голосувати за нього, взагалі намагались розібратись, що саме пропонується.

Розглянемо деякі зміни, що лежать на поверхні.

  1. З Податкового Кодексу пропонується виключити пункт 21.4, ст.24, який передбачає персональну відповідальність посадових осіб за їх неправомірні рішення. Звісно, що така відповідальність передбачена перед державою у порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Особисто у мене на практиці не було реальних випадків її застосування, а тому мене здивувала така турбота за інспекторів, які нерідко «виконуючи план» по донарахуванню, навмисно перекручують факти в актах чи навіть пишуть неприховану брехню. Навряд чи це якимось чином суттєво погіршить права платників податків, проте неприємний меседж для них від влади у цьому все ж таки є.
  2. Другим «подарунком» для платників є коригування підстав для призначення позапланової перевірки. Так, якщо зараз підставою для її призначення є отримання податковою інформації, що свідчить про допущені порушення, тобто за фактом, - то в виходячи з тексу проекту, такі перевірки зможуть проводити і при наявності просто підозри, а оскільки у інспекторів зазвичай з уявою все гаразд, то можемо мати в майбутньому посилення перевірочного тиску на бізнес.Разом з цим планується збільшення строків проведення перевірок (планових – на 5 календарних днів, а позапланових – вдвічі) та збільшення і строків продовження перевірок. При цьому, якщо платник податків надасть витребувані документи менш ніж за 3 дні до закінчення перевірки, - це теж є підставою для продовження її тривалості.
  3. Також викликає щире здивування виключення норми про звільнення платника податку від відповідальності, якщо він діяв у межах індивідуальної податкової консультації. Дана норма, разом із скасуванням індивідуальної відповідальності посадових осіб контролюючих органів, тільки підтверджує, що нова команда реформаторів не бажає нести відповідальність за свої дії, а тому непрофесіоналізм в лавах податкової служби і надалі буде головною проблемою. Залишається сподіватися, що, незважаючи на це, суди будуть притримуватись позиції про відсутність підстав для притягнення до відповідальності платника у таких випадках.
  4. Правила тонкої капіталізації будуть застосовуватись до всіх позичальників юридичних осіб, в тому числі непов’язаних осіб та резидентів, але при цьому буде знижено поріг обмежень на врахування процентів по позикам, відповідно до п. 140.2. ПК України, до 30 %.
  5. Нотаріуси та ріелтори будуть нести відповідальність у випадку неповідомлення чи порушення строків повідомлення про укладення угоди з нерухомістю, до яких вони були причетні. Так, у разі порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості, у разі вчинення такої нотаріальної дії на нього буде накладено штраф у розмірі 340 грн. Аналогічний штраф може бути накладено на ріелтера, якщо він не повідомив про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, при цьому у разі повторності притягнення за таке порушення штраф складе 1020 грн. Ну, якщо з нотаріусом все більш-менш зрозуміло, оскільки податкова давно вже намагається перетворити їх на своїх інформаторів, чи навіть податкових агентів, то щодо ріелторів даний закон не містить механізмів контролю і навіть чіткого обов’язку та порядку його виконання.
  6. Також запроваджується механізм коригування фінансового результату підприємств, шляхом його збільшення на суму витрат, що не мають розумної економічної причини (ділової мети), а оскільки це є досить оціночним судженням, то за відсутності явної ділової мети (чи у випадках непередбачуваних збитків) платнику податків бажано одразу задуматись над тим, як він буде мотивувати такі витрати. Хоча, думаю, кожен значний платник податків при проходженні податкової перевірки стикався з намаганням контролерів визнати операції негосподарськими, тому якраз у цьому питанні бізнес вже давно готовий дати достойну відповідь.
  7. Підвищується відповідальність за прострочення сплати грошового зобов'язання великого розміру (понад 4,17 млн. грн.) у розмірі 50% (пп. 123.2).
  8. Досить багато змін плануються у частині адміністрування ПДВ:

- впроваджуються штрафні санкцій (3 400 грн.) за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, де відсутній обов’язок сплати ПДВ (у разі звільнення від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою (пп. 198.5), та штрафу у розмірі 1020 грн., якщо такі податкові накладні не були зареєстровані. Особисто у мене виникає сумнів щодо логічності та обґрунтованості змін в цій частині, але мабуть податкова намагається взяти все під повний контроль та полегшити собі перевірки;

- ПДВ буде нараховуватись та сплачуватись у розмірі 20% з експортних операцій, якщо договірна ціна є нижчою за ціну придбання (звичайну ціну у разі самостійного виготовлення) на суму перевищення звичайної ціни над договірною. Податківці неодноразово намагались визнати такі операції непов’язаними з господарською діяльністю, і, у зв’язку з цим, зняти вхідний ПДВ, тому з огляду на загальний фіскальний напрямок законопроекту, здивувала така компромісна норма як ПДВ з різниці.

- обмежено строк визнання податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод. Тепер скористатись таким правом вони можуть протягом 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків, проте не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту оплати чи здійснення компенсації. Таким чином, підприємствам ЖКГ доведеться ретельніше пильнувати свої операції.

Зміни, які будуть стосуватися трансфертного ціноутворення та власників іноземних компаній, ми з розглянемо в інших публікаціях.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Проект ЗУ «Про працю»: чергова спроба оновлення законодавства

Буквально в останні дні минулого року Кабінет міністрів України встиг подати до Верховної ради проект ЗУ «Про працю» (надалі – Проект). Він має замінити прийнятий ще у 1971 році КЗпП, а також ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки» та низку інших нормативно правових актів, в томі числі і тих, що були прийняті ще в СРСР та УРСР з питань трудових відносин. Наприклад, закон про житлово-комунальні послуги пропонують доповнити положенням, відповідно до якого право на отримання пільг та субсидій буде скасовуватись у разі встановлення судом факту виконання особою роботи (надання послуг) без укладення трудового договору.

В Новий рік з новими законами

Пропонуємо до вашої уваги традиційну щорічну публікацію про законодавчі новели нового року. Які законодавчі зміни приніс нам 2020 рік та чого чекати українцям в новому році розглянемо детально в даній статті.   

  1. Соціальні показники

Із 1 січня законом про Держбюджет на 2020 рік установлено розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: із 1 січня – 2 102 грн, із 1 липня – 2 197 грн, із 1 грудня – 2 270 грн. Місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн, погодинний – 28,31 грн. Податкова соціальна пільга в місяць – звичайна - 1051,0 грн.

Адвокати в Україні ще з 2010 року являються суб’єктами фінмоніторингу

Чи не кожний вже натрапив у стрічці новин на «тривожне нововведення» - закон поклав на адвокатів функції суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Автори цих новин посилаються на прийнятий 6 грудня 2019 року Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі –Закон 361-IX), який з 28 квітня 2020 року вступить в силу.