Доминанта

Несвоєчасне надання публічної інформації розпорядником: як діяти

17 мая 2019

Кожен громадянин має право звертатися до розпорядника публічної інформації не залежно від того, яким чином ця інформація пов’язана із запитуючим.

Ті, хто подавали такі запити, не з чуток знають про те, що, як правило, розпорядники інформації (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, та інші передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» суб’єкти) не дотримуються строків надання відповіді на запити громадян, а саме - 5 днів з моменту отримання запиту, а у випадках якщо запит стосується надання значного об’єму інформації, або ж потребує пошуку в значному обсязі інформації, даний строк може бути продовжений до 20 днів з обґрунтуванням такого продовження.

Такі затримки можуть потягнути негативні наслідки для запитуючої особи (пропущення строків подання заяв, позовів та ін.).

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/369/17 (провадження № 11-1471заі18) зазначила, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не лише право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Визнавши при цьому, що бездіяльність відповідача полягала у порушенні строку надання відповіді на запит та була протиправною.

З матеріалів справи: 8 серпня 2017 позивачем було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) запит, відповідь на який той отримав лише через 21 день, 29 серпня. У зв’язку з цим він звернувся до суду з відповідним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВККСУ, що полягала в порушенні встановленого законом 5 - денного строку надання інформації на запит.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВККСУ. Зазначивши, що оскарження несвоєчасності надання розпорядником інформації не є обов'язковою передумовою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування завданої йому шкоди або про притягнення винних осіб до відповідальності та може бути реалізоване незалежно від прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що суд першої інстанції фактично звів розгляд справи в площину вивчення питання про те, яким чином відобразилось безсумнівне порушення права позивача на своєчасність отримання інформації на інших правах, які не входили до предмета позову та не були предметом дослідження.

В результаті розгляду справи Велика Палата ВС визнала помилковими висновки КАС ВС, з огляду на те, що п.5 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає право запитувача інформації оскаржити до суду її несвоєчасне надання.

Як висновок слід зазначити, що у разі затягування строків надання відповіді розпорядником інформації, ви завжди маєте можливість оскаржити цю бездіяльність до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Тим паче, що позитивна практика вищого органу судової гілки з даного питання вже існує.

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.

Про зміни, яких зазнає сфера фінансових послуг з набранням чинності новим законом

20 вересня 2019 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (Проект №1085-1), далі за текстом – Закон.

Нагадаємо, що в 2015 році майже аналогічний законопроект (Проект №2456-д) вже подавався на  розгляд Верховної Ради, був підготовлений до другого читання в 2017 році але так і залишився неприйнятим.

Ні для кого не буде новиною, що громадяни України мають досить невисокий рівень фінансової грамотності.