Доминанта

Нове у блокуванні податкових накладних

20 мая 2019

Вже більше року ми не звертались до теми блокування податкових накладних оскільки особливих змін в цій сфері не було. Однак, за минулий час бізнес не тільки став підлаштовуватись під вимоги системи моніторингу, але й активно боротись з ДФС за свої права і напрацював досить позитивну практику в питаннях розблокування податкових накладних.

Разом із тим останній місяць приніс досить важливі новини: як гарні так і не дуже.

По-перше: Кабмін постановою від 24.04.2019 р. № 391 вніс зміни до своєї ж постанови № 117 від 21.02.2018 р. Даним нормативно-правовим актом були затверджені порядки з питань зупинення реєстрації податкових накладних, а саме доповнені додатковими ознаками відсікаючі критерії для моніторингу податкових накладних.

В доповнення до існуючих обмежень рівня поставок у розмірі до 500 тис грн. на місяць (і не більше 50 тис. грн. одному контрагенту) та вимог до керівників платників податку, додано умову, що сума ПДВ, сплачена у попередньому місяці, повинна бути більше 20 тис. грн.

Також податкові накладні не підлягають моніторингу, якщо одночасно будуть виконуватися умови, що податкове навантаження на платника податку більше 5%, приріст поставок за поточний місяць складає не більше ніж в 1,4 рази у порівнянні з найбільшим обсягом за останні 12 місяців, а загальна сума сплаченого ПДВ за попередні 12 місяців більше ніж 400 тис. грн.

Також Постановою були внесені деякі технічні правки та доповнення, а саме Порядок №117 доповнено новими додатками, а у п. 27 чітко прописано, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, а рішення комісії центрального рівня – лише у судовому порядку.

Постанова №391 була оприлюднена в «Урядовому кур'єрі» від 11.05.2019 р. №87, а отже діє з дати опублікування.

По-друге, і мабуть найважливіше, що своє вагоме слово, відносно правомірності блокування накладних в контексті критеріїв ризиковості сказали суди різних ланок.

Так Верховний Суд у мотивувальній частині своєї Постанови від 02.04.2019 р. по справі № 822/1878/18 відзначив, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку і на підставах, визначених Кабміном. Однак, у постанові Кабміну такі критерії не були визначені і повноваження делеговані ДФС, яка в свою чергу довела такі критерії до відома громадськості просто власним листом.

При цьому ВС поміж іншого зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами в розумінні ст. 117 Конституції, а тому не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Естафету об’єктивного ставлення до критеріїв ризиковості перейняв Окружний адміністративний адмінсуд м. Києва і 26.04.2019 р. постановив рішення по справі №640/1240/19, яким не тільки визнав протиправними дії ДФС по запровадженню та застосуванню критеріїв оцінки ризиковості платника податку, але й зобов’язав ДФС відкликати лист від 05 листопада 2018 року N 4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків», як такий, що не підлягає виконанню.

Рішення було мотивовано тим, що оскільки критерії ризиковості платника податку є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, то вони мають ознаки регуляторного акту, однак при цьому прийняті без дотримання регуляторних процедур передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім цього ДФС не було дотримано умов реєстрації даного акту в Мінюсті, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, та не отримано належного погодження Мінфіну.

На мою думку рішення є досить аргументованим і державні органи повинні навчитись дотримуватись принципів діяти лише тим способом, який передбачений для них нормами права.

На жаль, це рішення тільки першої інстанції і напевно, що ДФС подасть на нього апеляцію, однак, з огляду на те, що Верховний Суд вже висловлював свою критичну позицію з цього приводу, сподіваємось, що наступні інстанції підтримають викладені в ньому доводи.

 

Теги:

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Розподіл майна подружжя без суду

Необхідність поділу спільного майна подружжя, як правило, виникає у зв'язку з розірванням шлюбу. Однак дружина та чоловік мають право на поділ такого майна незалежно від розірвання шлюбу.

Як свідчить практика, подружжя піднімає питання про поділ спільного сумісного майна тоді, коли шлюбні відносини між ними фактично припинені але юридично шлюб залишається зареєстрований.

НОВЕ ЖИТТЯ ТОВАРИСТВ: АНАЛІТИКА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ГОЛОВНОГО КОРПОРАТИВНОГО ЗАКОНУ МИНУЛОГО РОКУ

Вже майже півтора роки пройшло з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». І хоча красивої круглої дати сьогодні немає, все ж пропонуємо підвести деякі підсумки реалізації викладених в цьому принциповому для корпоративної сфери правового регулювання нормативному акті. Бо, як показує досвід роботи за минулий рік, далеко не всі товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю навчилися правильно жити за новим законодавством.

Довірча власність – як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

20 вересня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, яким введено новий в українському законодавстві спосіб забезпечення виконання зобов’язання «довірча власність».

По суті, законодавець вирішив удосконалити процедуру забезпечення виконання зобов’язання, та захистити права сторін боргових зобов’язань. Але чи дійсно такий варіант буде ефективний на практиці, поки не відомо, так як існує величезна кількість нюансів, які будуть вирішені лише після того як інститут довірчої власності запрацює на практиці.