Доминанта

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ»: ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПЕРЕСІЧНИХ УКРАЇНЦІВ.

4 мая 2020

На минулому тижні, а саме 28 квітня 2020 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою в грудні 2019 року Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Новим законом вноситься ціла низка важливих змін, зокрема стосовно проведення грошових розрахунків, реєстрації бізнесу, роботи банків і відповідальності в сфері фінансового моніторингу. І хоча на перший погляд  здавалося б, чим закон з подібною назвою може зачіпати інтереси пересічних українців? Проте багато нововведень мають безпосереднє відношення саме до представників бізнесу, а частина законодавчих змін, пов`язана з грошовими розрахунками взагалі стосується всіх сфер, в яких вони можуть відбуватися.

Так збільшується гранична сума фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, тобто обов`язковому звітуванню про таку операцію перед органами Держфінмоніторингу. Тепер банки, страховики, кредитні спілки та інші фінансові установи, що є суб`єктами первинного фінансового моніторингу, перелік яких доречі розширено, зобов’язані передавати Держфінмоніторингу інформацію про фінансові операції понад 400 000 грн. В старому законі ця цифра була 150 000 грн.

При цьому в новому законі істотно зменшена кількість ознак фінансових операцій, про які суб`єкти первинного фінансового моніторингу мають повідомляти Держфінмоніторинг. Замість 17 закон тепер встановлює лише 4 ознаки і відповідно під фінмоніторинг підпадатимуть наступні операції:

  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в т. ч. дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
  • фінансові операції із переказу коштів за кордон (в т. ч. офшорів).

Окрім того, принципові зміни торкнулися і сфери державної реєстрації бізнесу. Так зокрема, прийнятим законом передбачені нові правила розкриття кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. Для юридичних осіб вводиться обов’язок розкривати структуру власності своєї компанії в момент первинної реєстрації або реєстрації тих чи інших змін до відомостей, що містяться в реєстрі. Для цього юридична особа має подати структуру власності у вигляді окремого документу, форма якого поки що не затверджена, а також виписку, що підтверджує реєстрацію у країні резидентства (для кінцевих бенефіціарів - юридичних осіб) або нотаріальну копію паспорта (для кінцевих бенефіціарів - для фізичних осіб). Ті юридичні особи, які зареєстровані до дати набрання чинності новим законом, зобов’язані подати державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників за новими вимогами упродовж трьох місяців після набрання чинності актом, яким буде затверджена форма документа структури власності. Також варто відзначити, що інформацію про кінцевого бенефіціара потрібно буде оновлювати кожного року, шляхом подання державному реєстратору упродовж 14 календарних днів від дати реєстрації відповідного пакету документів.

За неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про бенефіціара або про його відсутність, а, окрім того, за неподання документів для підтвердження таких відомостей керівники юридичних осіб можуть бути оштрафовані на суму від 17 000 до 51 000 гривень. 

Також рід нововведень стосується збільшення штрафних санкцій і для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а окрема увага в законі приділяється питанням встановлення суб’єктів операцій з переказу коштів, що також внесе свої корективи у відповідні процедури.

Таким чином вітчизняний бізнес вже зараз має бути готовий розпочати працювати за новими правилами проведення фінансових операцій та забезпечення прозорості власної структури.

Теги:

Рейтинг страницы: 4.5/5 на основе 2 оценок.




Другие новости


Як уникнути банкрутства, якщо бізнес на межі неплатоспроможності?

Скрутний стан економіки України, наслідки карантину, несприятливі погодні умови для аграріїв на сьогодні ставлять підприємства під загрозу банкрутства та повного припинення їх діяльності.

Допомога по частковому безробіттю - квест для роботодавця

«Я вам посылку принёс.

Tолько я вам её не отдам,

 потому что у вас документов нету.

Рано вам ещё документы иметь.»

Життя після 28 квітня 2020 або чи такий страшний вовк?

На тлі карантинних обмежень мережею ширяться «жахалки» про те що, з 28 квітня банки почнуть блокувати рахунки тих клієнтів, які не доведуть законність походження коштів на суму понад 5 тисяч гривень.

Як то кажуть, диму без вогню не буває, але чи все те правда, що пишуть в мережі? Ми вирішили прокоментувати дані нововведення.