Доминанта

Офіційне з’ясування всіх обставин справи – обов’язок суду

22 мая 2019

Згідно ч.4 ст.9 КАСУ, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

На підставі вищенаведеного законодавчого положення, 06 лютого 2019 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у справі № 814/1793/17, щодо обов’язку суду дотримуватись принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи.

Вищенаведений принцип є унікальним в українському судочинстві, оскільки він закріплений лише в адміністративному процесі, де знайшов своє вираження ще в попередній редакції КАС України в статті 11 та новій редакції КАС України - статті 9-ій поряд з основоположними принципами змагальності та диспозитивності.

Поняття цього принципу розкрите в редакціях коментованих кодексів, проте сутність положення, щодо офіційного з’ясування судом всіх обставин справи не є вичерпним в статті 9 кодексу, як наслідок на практиці виникає певна неоднозначність.

А тому, нова правова позиція ВС розкриває сутність цього принципу та усуває протиріччя.

Згідно обставин кейсу, особа звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - ГУНП в Миколаївській області з вимогами про визнання дій (бездіяльності) протиправними, незаконними та зобов’язанням вчинити певні дії.

В ході здійснення судового провадження відповідач заперечував, що ГУНП в Миколаївській області є належним відповідачем в позові та вказав на те, що належним відповідачем має бути інший суб’єкт владних повноважень заявивши в судовому засіданні клопотання про заміну його на належного відповідача - Управління патрульної поліції м. Миколаєва.

В свою чергу, Позивач заперечив проти цього клопотання, наполягав на розгляді справи відповідно до його поданих позовних вимог саме до відповідача ГУНП, у зв’язку з чим ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову Миколаївський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України (редакції чинній на момент розгляду) суд встановивши, що з адміністративним позовом звернулись не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним.

 Відповідно до ч.3 ст.52 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду), якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Виходячи з вищевказаних положень КАС України, за незгоди позивача допустити заміну первинного відповідача належним, суд не залучив належного відповідача як другого відповідача та вказав на те, що у цьому випадку, позовні вимоги сформульовані позивачем стосувались виключно дії співробітників ГУНП в Миколаївській області, а тому без уточнення з боку позивача вони не можуть бути розглянуті стосовно іншого відповідача - Управління патрульної поліції.

Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що одночасна заміна особи відповідача, всупереч позиції позивача, та вихід за межі позовних вимог щодо іншого суб'єкта владних повноважень, було б порушенням принципів змагальності та диспозитивності, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа вільна у наданні доказів, доведеності перед судом їх переконливості, а також розпорядженні своїми вимогами на свій розсуд.

Одеський апеляційний адміністративний суд Постановою від 19.07.2018 року підтримав позицію суду першої інстанції, в якій встановив наступне.

Під час розгляду справи суд першої інстанції помилково не залучив належного суб'єкта у якості другого відповідача на підставі ст. 52 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції), з огляду на незгоду позивача замінити неналежного відповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Колегія суддів врахувала, що за правилами ст. 308, 310 КАС України (в редакції, яка діє на момент апеляційного розгляду справи) апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції, тобто, коли публічно-правовий спір вже вирішено.

Та вказала на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості допустити заміну неналежного відповідача чи залучити співвідповідача під час апеляційного розгляду справи, з огляду на те, що вказані процесуальні дії призведуть до розгляду справи спочатку без вирішення судом першої інстанції спору по відношенню до належного суб'єкта владних повноважень.

Незважаючи на вказані помилки суду першої інстанції, проаналізувавши вищевказане колегія суддів залишила в силі Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 року прийшовши до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Позивач відстоюючи свою правову позицію подав касаційну скаргу, і не даремно.

Адже, Верховний суд не погодився з висновками першої та апеляційної інстанцій встановивши в справі № 814/1793/17 порушення судами попередніх інстанцій засад адміністративного процесу та сформував правову позицію наступним чином.

Відмовляючи у залученні вказаного Управління як другого відповідача суд першої інстанції керувався принципами змагальності і диспозитивності й виходячи з цього вирішив, що тільки позивачу вирішувати з якими позовними вимогами і до кого звертатися.

Колегія суддів погоджується, що справа розглядається тільки за позовною заявою, водночас на суд покладено обов'язок офіційного з'ясування всіх обставин справи, що зобов'язує вживати заходів, необхідних для встановлення всіх обставин справи.

Те, що позивач відмовився від залучення другого відповідача (Управління патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України), не позбавляє суд можливості/права залучити другого відповідача, тим паче, коли суд з'ясував, що відповідати за позовом повинен інший суб'єкт владних повноважень, а підстави для задоволення позову до відповідача, якого вказав позивач, відсутні.

В цьому, зокрема, і проявляється принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, якого теж слід дотримуватися поряд зі змагальністю і диспозитивністю.

На підставі встановленої правової позиції, Верховним Судом констатовано факт порушення норм процесуального права, оскільки суди в цій справі не дослідили в повному обсязі обставини і докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, за результатами розгляду касаційної скарги Постанови першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

          

Теги:

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Як залучити грошові кошти в ТОВ

Не секрет, що при створенні ТОВ учасники, як правило, несвідомо підходять до питання визначення розміру статутного капіталу майбутньої компанії. Як наслідок, в процесі реалізації подальшої господарської діяльності у товариства виникає необхідність розрахуватись за поставлений дорогий товар, надані послуги, а наявних у підприємства коштів не вистачає. Як правило учасники виходять з даної ситуації або шляхом надання учасниками ТОВ поворотної безвідсоткової фінансової допомоги або шляхом збільшення статутного капіталу товариства.

Розподіл майна подружжя без суду

Необхідність поділу спільного майна подружжя, як правило, виникає у зв'язку з розірванням шлюбу. Однак дружина та чоловік мають право на поділ такого майна незалежно від розірвання шлюбу.

Як свідчить практика, подружжя піднімає питання про поділ спільного сумісного майна тоді, коли шлюбні відносини між ними фактично припинені але юридично шлюб залишається зареєстрований.

НОВЕ ЖИТТЯ ТОВАРИСТВ: АНАЛІТИКА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ГОЛОВНОГО КОРПОРАТИВНОГО ЗАКОНУ МИНУЛОГО РОКУ

Вже майже півтора роки пройшло з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». І хоча красивої круглої дати сьогодні немає, все ж пропонуємо підвести деякі підсумки реалізації викладених в цьому принциповому для корпоративної сфери правового регулювання нормативному акті. Бо, як показує досвід роботи за минулий рік, далеко не всі товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю навчилися правильно жити за новим законодавством.