Доминанта

Оподаткування прощеного боргу як «додаткового блага»

12 янв. 2017

У зв’язку із вступом в силу чергових змін до податкового законодавства, в даній статті проаналізуємо питання оподаткування прощеного боргу.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі –  ПКУ) визначено поняття «додаткові блага»  як кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

При цьому під  іншими видами доходу законодавець розуміє і звільнення від сплати боргів.

Згідно положень ПКУ сума прощеного боргу є додатковим благом і підлягає включенню до оподатковуваного доходу особи за умови:

  1. Якщо борг було прощено за рішенням кредитора і це не пов’язано з процедурою банкротства (для ФОП) та закінченням строку позовної давності.
  2. Якщо розмір прощених боргів за календарний рік перевищує 25 % однієї мінімальної зарплати встановленої на 1 січня відповідного року.

Оскільки при прощенні боргу вигодонабувачу нічого не передається кредитором, то обов’язок по сплаті ПДФО з таких доходів покладається на боржника, однак законодавець зобов’язав кредитора повідомляти його про прощення відповідного боргу. Якщо ж кредитором не було дотримано умови щодо повідомлення боржника - то обов’язки податкового агента будуть покладатись саме на кредитора.

Законом передбачено особливості в оподаткуванні прощеної банками заборгованості за кредитом в інвалюті, а саме визначено що не буде являтись додатковим благом і не повинно включатись до загального оподатковуваного доходу:

- сума, прощена кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за кредитом в інвалюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ, станом на 01 січня 2014 року, а також

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за вказаними вище кредитами, прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Крім цього в 2017 році не будуть оподатковуватись:

 - суми сплачених роботодавцем за свій рахунок пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування не більше 8 000 грн. на місяць;

- вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 800 грн. на місяць;

- при продажі власної продукції тваринництва груп 1-5 УКТ ЗЕД (живі тварини, м'ясо та їстівні субпродукти, риба і ракоподібні, молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; тощо якщо сума отримані доходи від такого продажу сукупно не перевищує 160 000 грн.).

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що оподаткування прощеного боргу як «додаткового блага» має свої особливості, які варто враховувати при нарахуванні та виконанні податкових зобов’язань.

Олексій Ющенко

керівник корпоративної практики АО "АФ "ДОМІНАНТА"

Теги: податки, ПДФО

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Життя після скасування мораторію на валютні кредити

Вже зовсім скоро, 21.10.2019 року, буде введений в дію Кодекс з процедур банкрутства. Після одного року з дня введення в дію цього нормативно-правового акту, з 21.10.2020 року, втратить чинність ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це означає, що введений у 2014 році мораторій, який дозволяв тимчасово не платити валютному позичальнику за іпотечні кредити і при цьому почуватись у відносній безпеці, відійде у минуле.

Спрощений порядок отримання громадянства для іноземців

25 серпня 2019 року набуде чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (надалі – Закон).

Згаданий нормативно-правовий акт вносить зміни в ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», і вже з 25 серпня 2019 року іноземці та особи без громадянства, які надавали посильну допомогу на території проведення антитерористичної операції зможуть протягом шести місяців з дня набрання чинності нового Закону звернутись до Міграційної служби України із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання строком на 3 роки.  

До них відносяться: іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську допомогу, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Наслідки перевищення обсягів доходу «спрощенців»

Серед найпоширеніших порушень, які виявляє ДФС під час перевірок ФОПів-єдинників одне з перших місць займає недотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Для кожної з трьох груп платників єдиного податку, які передбачені ПКУ для фізичних осіб, встановлено окремі критерії, одним з яких являється граничний обсяг доходу, який ФОП-єдинник може отримати протягом календарного року. Далі в статті більш детально зупинимось на даних обмеженнях та розглянемо, які подальші кроки ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника відповідної групи.