Доминанта

Нові правила гри в сфері оподаткування або життя після впровадження законопроекту 1210 (ч.1)

12 июня 2020

Одіозний законопроект № 1210, який перетворився в Закон № 466-IX був прийнятий Верховною Радою України ще 16.01.20 р. і направлений на підпис президенту 11.02.2020 р. Відповідно до ст. 94 Конституції України, президент мав протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписати його, або ж повернути для повторного розгляду із своїми вмотивованими пропозиціями.

Однак, нашій «правлячій еліті» не вперше порушувати встановлені вимоги та правила, і даний законопроект пролежав у президента більше трьох місяців та був підписаний на наступний день після прес-конференції Зеленського, яку він дав за результатами свого річного терміну президентства. Тому всім одразу стала зрозуміла причина такого затягування, бо цим самим президент намагався уникнути незручних запитань як з боку журналістів, так і бізнесу.

Закон набув чинності з 23 травня, однак деякі норми вступлять в силу з 01.07.20 р, а частина - тільки з 01.01.21 року.

Враховуючи, що змін досить багато, то в даній публікації ми тезово розглянемо тільки основні зміни в частині адміністрування податків.

 

Загальні питання адміністрування податків

 

  1. Індивідуальні податкові консультації тепер можуть надаватись в електронній формі, а строк можливого продовження терміну надання ІПК тепер може бути 15 к.д, отже загальний термін очікування відповіді може скласти до 40 календарних днів. Надані в електронні формі вони будуть мати ту ж саму силу, що й в паперовій.

Слід попередити платників податків, що мережею ширяться публікації що з 2021 року ІПК більше не захищатиме платника податків від штрафів і повязано це з виключенням абзаців 1-2 п. 53.1. з ПКУ. Однак це твердження не відповідає дійсності, оскільки аналогічна за змістом норма тепер буде міститись в п 112.8.2. ПКУ.

  1. Врегулювано граничні строки подання звітності та сплати податків, які припадають на вихідний (святковий) день. Тепер він автоматично переноситися на перший робочий день, що йде за таким вихідним.
  2. Усунуто неузгодженість між строком сплати податкового зобов’язання, визначеного податковим органом, та строком на оскарження ППР, і тепер вони є тотожними та складають 10 календарних днів.
  3. 10 денний строк на подання адміністративної скарги, який був пропущений з поважних причин, тепер може бути поновлений за мотивованим клопотанням платника податків в межах 6 місячного строку.
  4. За загальним правилом скарги на рішення територіальних органів ДПС як і раніше подаються до податкового органу вищого рівня (тобто в ДПС), але тепер з цього правила з’явились 4 виключення, що передбачені п. 56.3.1. і стосуються нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва. У визначених випадках скарги нерезидентами подаються до органу, який прийняв оскаржувані рішення, а у разі відмови в задоволенні скарги такі рішення можуть бути оскаржені до контролюючого органу вищого рівня.
  5. З 2021 р. платник податків може бути притягнутий до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в його діях (бездіяльності) вини. Але не поспішайте радіти, бо нова редакція ст.112 передбачає виняток: «крім випадків, передбачених цим Кодексом», а тому хоча ПКУ і визначені критерії визначення вини як то – наявність у платника можливості дотримання правил та норм, однак, як і раніше, з відстоюванням своїх прав напевне доведеться йти до суду.
  6. Також з 2021 р. вводиться поняття пом’якшуючих обставин (п. 112.1), наявність яких надає право платнику податків на зменшення розміру відповідальності на 50% від встановленого розміру (п. 113.6). Дуже радує, що норма виписана імперативно, а, отже, сподіваюсь, що у податкового органу буде менше підстав для маніпуляцій.
  7. Податківців обмежили в праві коригування плану-графіку планових перевірок і тепер він може змінюватись не частіше ніж по одному разу в першому та в другому кварталі. При цьому, якщо ваше підприємство внесли до плану в порядку коригування, то перевірка може бути розпочата лише через квартал, тобто не раніше 01 липня чи 01 жовтня, в залежності від кварталу в якому підприємство було включено до плану. Слід нагадати, що порушення цього правила є підставою для недопуску перевіряючих.
  8. У випадках, передбачених ст. 42 ПКУ, повідомлення про проведення перевірки може направлятись в електронній формі через електронний кабінет платника податків.
  9. Зменшено до 30 календарних днів (з дня надіслання податкової вимоги) строки початку продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

 

Зміни в частині податку на прибуток

  1. Змінено ліміти дохідності для застосування різниць з 20 до 40 мільйонів гривень. Тепер платників податку, у яких річний дохід за останній звітній рік до 40 млн грн. можуть не коригувати фінансовий результат на суму різниць для визначення об’єкта оподаткування (п. 134.1.1. ПКУ).*
  2. Також дані ліміти будуть застосовуватись з 2021 р. для визначення звітного періоду. Тому у 2020 р. річний звітний період буде у тих підприємств, чий дохід за 2019 р. склав до 20 млн, інші повинні звітувати поквартально.*

*в частині застосування див. Лист ДПС №8939/7/99-00-07-02-01-07 від 04.06.2020 р.

  1. Сільгосподарські виробники на загальній системі оподаткування з 01.06.2020 р. зможуть знову обирати для себе особливий звітній період (з 01.07. одного року по 30.06 іншого).
  2. Доктрина «ділової мети», що давно застосовувалась податківцями як обгрунтування неповязанності операції з господарською діяльністью, знайшла своє підкріплення в нових редакціях п. 14.1.231. та 140.5.15. ПКУ і тому платникам слід ще ретельніше готовуватись до перевірок та завчасно обгрунтовувати ділову мету з фіксацією її в документах підприємства, бо інакше є ризик невизнання витрат податковою.

 

Зміни щодо основних засобів (ОЗ)

  1. Збільшений вартісний критерій для визнання основних засобів у податковому обліку. Тепер об’єктом ОЗ буде вважатися об’єкт вартістю більше 20 000 грн, а не більше 6 000 грн як було раніше. Причому застосовувати новий вартісний критерій потрібно для об’єктів, які будуть запущені в експлуатацію після набрання чинності Закону № 466, тобто з 23 травня цього року. Об’єкти, які були введені в експулатацію до 23 травня 2020 р., зберігають статус ОЗ і при нижчій початковій вартості.
  2. Заборонена податкова амортизація ОЗ, які тимчасово не використовуються в господарській діяльності платника (до цього ця заборона зазначалась у листах ДПС спільно з Міністерством фінансів).
  3. Відтепер можна буде застосовувати виробничий метод для цілей податкової амортизації. Застосовувати даний метод можна для об’єктів ОЗ, які:
  • вводяться в експлуатацію після набрання чинності Закону № 466 – одразу з часу введенням в експулатацію;
  • вже були в експлуатації і амортизувались у податковому обліку іншим методом – з II-IV кварталу 2020 року.

Необхідно звернути увагу на те, що для переходу на виробничий метод амортизації, необхідно провести інвентаризацію тих об’єктів ОЗ, щодо яких прийнято рішення про зміну методу амортизації на виробничий та визначити їх вартість відповідно до вимог ПК.

Продовження  читайте в наступній публікації.

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Процесуальні строки під час карантину, як, де і коли?

Розповсюдження коронавірусної інфекції торкнулося абсолютно всіх сфер суспільного життя країни, виключенням не стала і судова система.

ЗАБОРОНА НА ПРОВЕДЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ І ОНЛАЙН-МОНІТОРИНГ БЕЗПЕКИ ВЛАСНОЇ НЕРУХОМОСТІ: КАБМІН ЗАТВЕРДИВ НОВІ ПОРЯДКИ.

13 травня 2020 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації».

Нові правила гри в сфері оподаткування або життя після впровадження законопроекту 1210 (ч.2)

Зміни в частині податку на додану вартість (ПДВ)

  1. Додано нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), які не формують податкових зобовязань з ПДВ:
  • за порушення граничних сроків реєстрації, передбачених п. 201.10 ПК, накладається штраф у розмірі 2% від об’єму поставки (тобто без врахування ПДВ), але не більше 1020 грн;
  • за відсутність реєстрації ПН та РК передбачений штраф у розмірі 5% від об’єму поставки (без врахування ПДВ), але не більше 3 400 грн.