Доминанта

Перевірки Держпраці: версія 2.0. Що змінилося?

10 сент. 2019

Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 823 від 21 серпня 2019 р. «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823), затвердив новий порядок, за яким будуть здійснюватися перевірки додержання законодавства про працю.

Повноваження щодо проведення перевірок знову отримали не тільки інспектори самої Держпраці, але й інспектори праці органів самоврядування.

Щоправда останні можуть перевіряти лише питання своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

Нагадаємо, що раніше Шостий апеляційний адміністративний суд Постановою від 14.05.2019 р. у справі № 826/8917/17 визнав нечинною Постанову КМУ від 29.04.2017 р. № 295 якою раніше визначався порядок проведення перевірок, що обумовило їх тимчасове припинення. Однак це не врятувало деяких підприємців від штрафів, оскільки Держпраці продовжувало штрафувати за актами ДФС.

Нова постанова майже на 90% продублювала зміст скасованої, хоча з’явились і певні новели та нові спірні положення.

Які ж зміни стались з огляду на затвердження нового порядку?

Одразу треба наголосити на тому, що деяке пом’якшення для бізнесу таки сталось. Наразі штрафи будуть накладатися тільки у разі, якщо суб’єкт господарювання не виконав припис та не усунув порушення, що полягали у несвоєчасній та не у повному обсязі виплаті заробітної плати чи/або недодержанні мінімальних гарантій в оплаті праці. Проте в частині виявлення непрацевлаштованих працівників Кабмін зберіг жорстку позицію і тут штрафи залишились незмінними.

Було розширено підстави для перевірок, а саме визначено і доповнено наступними положеннями:

  • інспекційні відвідування можуть проводитися за дорученням Прем’єр-міністра України;
  • за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; за запитом народного депутата;
  • у разі невиконання вимог припису.

Змінилася процедура накладення штрафу за виявлені правопорушення, які не пов’язані з не працевлаштуванням працівників. Раніше навіть за незначні правопорушення, штрафи накладалися одразу після проведення перевірки. За новими ж правилами, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю, – припис щодо їх усунення. Припис виноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду. У приписі повинен бути зазначений строк для його виконання.

Сама Постанова № 823 не містить конкретного строку, у зв’язку з чим вбачається можливість деяких маніпуляцій з такими строками з боку посадових осіб Держпраці. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Перевірка виконання припису можлива лише після спливу строків, зазначених для його виконання (п. 25 Постанови № 823). Цікавим є питання, чи можуть одразу оштрафувати, якщо не надано звіт про усунення порушень? Інспектори Держпраці зобов’язані провести інспекційне відвідування з приводу усунення порушень та виконання припису (п. 25 Постанови № 823), а вже після цього скласти акт перевірки, що стане підставою для штрафу.  Тобто, коротко описуючи процедуру накладення штрафу з боку Держпраці відповідно до Постанови № 823, можна визначити наступну послідовність дій:

  • проведення перевірки, інспектування;
  • складання акту;
  • складання припису щодо усунення порушень вимог законодавства про працю;
  • встановлення строку виконання припису;
  • повторна перевірка, інспектування;
  • накладення штрафу – у разі неусунення порушень вимог законодавства.

В даному контексті цікаво, чи може бути оштрафований суб’єкт підприємництва повторно у ситуації виявлення неоформленого працівника, якщо він не виконав припис та не працевлаштував особу? На мою думку що так, оскільки повторна перевірка за фактом виконання припису буде самостійним заходом контролю, а отже за її результатами можуть прийматись самостійні рішення.

Важливо пам’ятати! У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживаються (крім випадків встановлення притягнення до роботи працівників без належного працевлаштування).

Не обійшлося в новому порядку і без суперечностей та колізій. Так, щодо строків проведення перевірки у п.10 вказано, що тривалість перевірки не може перевищувати 10 робочих днів. На мою думку, дане положення суперечить профільному Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10-ти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5-ти робочих днів, а позапланових відповідно 10-ти та 2-х робочих дні.

Тобто, по-перше, у Постанові № 823 немає розмежування строків для різних суб’єктів підприємництва. По-друге, підзаконний нормативний акт не може суперечити закону, що регулює дане питання. Звідси виникає логічне запитання, чи може мікро та малий бізнес не допустити інспекторів до перевірки? На жаль, дана Постанова № 823 такої можливості не передбачає. Однак вона надає право вимагати «припинення» перевірки у разі перевищення її строків. В даному питанні на допомогу бізнесу знову ж таки приходить положення ст. 10 Закону України № 877-V.

Наступним питанням є порядок внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування. Відповідно до Постанови № 823, об’єкт відвідування МАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ від інспектора внесення даного запису до відповідного журналу, якщо він є в наявності, перед наданням акту для підпису об’єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою. Знову ж таки, дане положення суперечить Закону України № 877-V, ч. 12 ст.4 якого передбачає, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) повинна внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) ПЕРЕД ПОЧАТКОМ здійснення такого державного нагляду (контролю). Дане питання є досить важливим для суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки ведення журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) є запобіжним заходом для недопущення зловживань з боку посадових осіб Держпраці.

Також не зовсім зрозумілим і навіть трохи іронічним в наших реаліях є положення підпункту 11 пункту 14 Постанови № 823, де вказано, що об’єкт відвідування має право отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань. Тобто, простіше кажучи, інспектор праці фактично повинен надати консультацію щодо можливих своїх неправомірних дій під час перевірки.

Отже, на мою думку, у Постанові № 823 є чимало спірних положень, що суперечать іншим нормативним документам і можуть стати причиною порушення прав бізнесу і зловживання з боку контролюючих органів. Окрім того, пам’ятаючи про долю попереднього нормативного акту (Постанови № 295) не виключено, що вся Постанова  № 823 в цілому або окремі її положення можуть бути визнані також недійсними.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 2 оценок.




Другие новости


Як залучити грошові кошти в ТОВ

Не секрет, що при створенні ТОВ учасники, як правило, несвідомо підходять до питання визначення розміру статутного капіталу майбутньої компанії. Як наслідок, в процесі реалізації подальшої господарської діяльності у товариства виникає необхідність розрахуватись за поставлений дорогий товар, надані послуги, а наявних у підприємства коштів не вистачає. Як правило учасники виходять з даної ситуації або шляхом надання учасниками ТОВ поворотної безвідсоткової фінансової допомоги або шляхом збільшення статутного капіталу товариства.

Розподіл майна подружжя без суду

Необхідність поділу спільного майна подружжя, як правило, виникає у зв'язку з розірванням шлюбу. Однак дружина та чоловік мають право на поділ такого майна незалежно від розірвання шлюбу.

Як свідчить практика, подружжя піднімає питання про поділ спільного сумісного майна тоді, коли шлюбні відносини між ними фактично припинені але юридично шлюб залишається зареєстрований.

НОВЕ ЖИТТЯ ТОВАРИСТВ: АНАЛІТИКА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ГОЛОВНОГО КОРПОРАТИВНОГО ЗАКОНУ МИНУЛОГО РОКУ

Вже майже півтора роки пройшло з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». І хоча красивої круглої дати сьогодні немає, все ж пропонуємо підвести деякі підсумки реалізації викладених в цьому принциповому для корпоративної сфери правового регулювання нормативному акті. Бо, як показує досвід роботи за минулий рік, далеко не всі товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю навчилися правильно жити за новим законодавством.