Доминанта

Податкова амністія - кому та для кого?

26 сент. 2019

Український вислів «Краще гірше та інше» у повній мірі відповідає тому, що зараз відбувається у Верховній Раді, і які закони приймаються.

Коаліція правлячих сил «штампує» закони мов гарячі пиріжки, забуваючи про те, що основна вимога до закону є його якість.

Ті законопроекти, що подані від інших політичних сил, залишені збирати пил на полиці, та навряд чи до них «дійдуть руки» найближчим часом.

Зрозуміло, що, для забезпечення соціальної стабільності, «Зе»-команді зараз конче необхідно знайти грошові кошти для того, щоб забезпечити дохідну частину бюджету. І ось тут й згадали народні обранці про нульове декларування та податкову амністію, ідея яких вже давно висіла в кулуарах ВР, проте раніше була не на повістці дня, оскільки  коли вся влада у тебе і ти контролюєш ситуацію то для чого сплачувати хоча б щось, якщо можна не платити взагалі нічого.

На сьогоднішній час у ВР є два законопроекти за цим напрямком.

Перший – № 1183 від 29/08/19 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб», поданий групою депутатів (у т.ч. Южаніною Н.П.), інший № 1232 від 02.09.2019 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року»,  поданий головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетьманцевим Д.О.

Одразу слід наголосити, що обидва законопроекти залишають враження, наче їх писали на коліні у метро по дорозі на роботу, тому що окремі положення даних документів породжують багато запитань. У даній публікації я спробую швидко проаналізувати дані законопроекти та порівняти їх між собою.

Отже, розпочнемо.

Первинною метою нульового декларування є встановлення того, що саме належить особі (які активи вона має), для того, щоб у подальшому можна було відслідковувати з яких джерел особа отримала доходи.

За законопроектом 1183, декларуванню підлягають усі активи, що належать особі станом на 31.12.2019 р., при цьому декларант самостійно визначає приховані доходи, з яких не сплатив податок. На мою думку, саме об’єкти декларування у даному законі викладені якраз більш повно, бо включають  недобудовані об’єкти, видані чи отримані позики.

Також фізична особа матиме право самостійно визначити в одноразовій декларації розмір доходу або його частини, з яких раніше не сплачено ПДФО, та який був джерелом придбання активів, про який відсутня інформація щодо джерел його походження, та сплатити з нього ПДФО за ставкою 9 %.

У разі, якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти на суму задекларованих доходів в державному банку, строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу, та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення, до відповідних доходів, з яких раніше не сплачено ПДФО, буде застосована ставка у розмірі 5 %.

Закономірно виникає питання що буде, якщо декларант не визначить таку суму, або, наприклад, визначить її у смішному розмірі?

Для прикладу, заробляючи трохи більше мінімальної заробітної плати, теща народного депутата задекларує 3 будинки, 5 авто та яхту, які на неї були оформлені, при цьому визначить суму, з якої мусить сплатити податок, скажемо, в 50000 грн. Що буде далі і яка відповідальність? Ось тут цікаво що відповідальності не настане з декількох причин: по-перше, подавши декларацію, така особа звільнена від обов’язку надання інформації про джерела отримання доходів, а  по-друге  контролюючим органам буде заборонено проводити будь-які перевірки з питань набуття активів, зазначених у декларації.

Другу проблему, яку я вбачаю в законопроекті, - це можливість задекларувати будь-які суми грошових коштів. Ну, скажемо, що в нашому прикладі все ж та згадувана теща зазначить, що у неї вдома зберігається 3 мільйони євро в готівці чи на депозитах,  і що тоді далі? А знову ж таки, -  нічого, бо пам’ятаємо, що, згідно положень закону, підстав для перевірок тут не буде.

На мою думку, мета первинного декларування повинна полягати не тільки у створенні відправної точки для звірки доходів та витрат, але й визнанні «вибілюванні» доходів з їх оподаткуванням за пільговими ставками так званої амністії. Однак така амністія повинна розповсюджуватись не на все майно та доходи, а лише на те, за яке сплачено податок. На сьогоднішній час законопроект такого механізму не містить, і, більше того, може призвести до неможливості притягнути до відповідальності платників, які не сплативши жодної копійки державі, зможуть «вибілити» свої статки.

Також автори законопроекту «потурбувались» і про простих громадян. Так, у разі неподання одноразової декларації задекларованими будуть вважатися активи, які зареєстровані або задекларовані в інший спосіб у встановленому законодавством порядку в Україні станом на 31.12.2019 р., а також грошові кошти у сумі 1 млн грн.

Після завершення кампанії добровільного одноразового декларування, законопроектом передбачається запровадити метод контролю за витратами фізичних осіб та відповідності їх отриманим доходам. Таким чином, планується створити базу для порівняння доходів та витрат осіб. У подальшому юридичні особи та самозайняті особи, які продають товари та послуги вартістю понад 150 тис грн, зобов’язані будуть звітувати. Сам контроль планується запровадити з 01.05.2021 р. (після подання фізичними особами декларацій про доходи за 2020 рік) шляхом порівняння понесених фізичною особою витрат у розмірі понад 150 тис. грн (станом на 2019 рік) з 01.01. 2020 р., з розміром доходів, отриманих фізичною особою з 01.01.2020 р., з яких сплачено ПДФО та з врахуванням коштів, задекларованих фізичною особою у одноразовій декларації (а при неподанні – у розмірі 1 млн грн).

Проте суттєвих фінансових санкцій за неподання бізнесом такої інформації не встановлено, а тому ймовірне нехтування з боку бізнесу даної норми. Більше того, не передбачено самого механізму контролю, наприклад, у разі придбання значних об’єктів у фізичних осіб (знову виникає провокативне запитання: що буде, якщо та ж теща народного депутата придбає будинок у фізичної особи? Звіту у даному випадку ніякого не подається? Які підстави та процедура для встановлення вартості даного будинку? Більше того, навіть не прописано, яким чином будуть перевірятись дані щодо таких зареєстрованих об’єктів, не говорячи вже про більш складні в частині реєстрації, як-то плавзасоби тощо.)

Що стосується Законопроекту 1232, то він теж викликає багато запитань.

По-перше, даний законопроект не дає можливості податкової амністії для чиновників, що набули статки на своїх посадах, а оскільки це основна категорія «власників заводів- пароходів», то, на мою думку, влада намагається залишити важіль впливу на них, що знову  створює передумови для перерозподілу  активів та  корупції.

Декларуванню підлягають доходи (та набуті за них активи) станом на кінець 2018 р., а тому передбачається, що набуті у цьому році активи вже будуть декларуватись у звичайному порядку.

Строк здачі декларації – до 31.03.2020 року.

На відміну від 1183, даний законопроект чітко прописує як визначається вартість активів і зобов’язує надати декларанта документи на підтвердження цього.

Ставки податку, як і в попередньому проекті, різняться. Так, встановлено 5 % ставку від бази оподаткування - раніше неоподаткованих доходів, однак в частині валютних цінностей (національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали) дана ставка зберігається тільки у разі розміщення їх на депозиті не менш ніж на рік з правом дострокового зняття для інвестицій, або придбання облігацій внутрішньої державної позики (в такому випадку ставка буде знижена і становитиме 2,5%).

Як і в минулому законопроекті, автори потурбувались про простих людей. І у випадку неподання спеціальної декларації, особа буде вважатись такою, що має незадекларований дохід 300000 грн, при цьому сплата податку за такими доходами не вимагається.

На відміну від попереднього законопроекту, 1232 передбачає проведення перевірок даних спеціальної декларації та випадки, у яких її дані вважаються недостовірною.

При цьому визначає право податкового органу в рамках перевірки спеціальної декларації провадити оцінку задекларованих об’єктів та на підставі цього визначити суму податкового зобов’язання. Однак дане положення суперечить п.6 цього ж законопроекту, де зазначається, що у разі надання документів базою оподаткування буде вартістю, за якою даний об’єкт було набуто.

Для прикладу, фізична особа задекларувала об’єкт нерухомості, що придбаний нею за 800 000 грн, проте податкова, провівши оцінку, встановить, що ринкова вартість на момент набуття була в три рази вищою, і на дану суму донарахує податок. Разом з цим, в п. 6 визначено, що ринкова ціна є об’єктом оподаткування тільки у разі ненадання документів, що підтверджують вартість, проте відсутність перехресних посилань в нормах, які регулюють порядок перевірки спеціальних декларацій, робить можливим зловживання з боку податкового органу, а, отже, є сприятливим середовищем для розвитку корупції.

Життя  покаже  який  з законопроектів  буде  прийнято і чи прийнято взагалі, однак,  гнітюча тенденція прийняття   законів без  належного  опрацювання та  аналізу  можливості досягнення бажаного результату  насторожує.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Закон № 1009: очікування та реальність

На жаль, проанонсований законопроект № 1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (закон № 187- IX від 04.10.2019)  який був поданий Президентом до Верховної Ради як невідкладний, вже під час другого читання кардинально відрізнявся від першочергового законопроекту. Варто зазначити, що вступив він в силу 17.10.2019 року.

Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес.

«Мы не бандиты!

Мы благородные пираты!»

м/ф «Таємниця третьої планети»

 

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес з боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.