Доминанта

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ПРО ЗУПИНЕННЯ РОБОТИ ОБ’ЄКТІВ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ: А ЧИ МАВ ПРАВО?

17 марта 2020

Вночі 15 березня на офіційному сайті Одеської міської ради з’явилася інформація щодо введення діючим Міським головою Одеси досить суворих обмежень для бізнесу і приватних осіб у зв’язку з ситуацією, що склалася у світі і, зокрема, і в нашій країні через епідемію коронавірусу COVID-19.

Мова йде про Розпорядження Одеського міського голови № 218 «Про тимчасове зупинення роботи об’єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19». Серед іншого даний документ передбачає, що з 16 березня 2020 року в Одесі має бути тимчасово зупинена робота об’єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів. В перелік описаних закладів, роботу яких міський голова розпорядився зупинити потрапили кінотеатри, театри, музеї, галереї, бібліотеки та інших культурні і розважальні заклад, дитячі розважальні центри та клуби, майданчики, у тому числі спортивні, фітнес-клуби, тренажерні зали, басейни, спортивні майданчики та стадіони, зоопарки, водні парки, парки атракціонів, усі магазини, крім продуктових та аптек, торговельно-розважальні центри, будівельні ринки та інші ринки (крім продуктових), ресторани, заклади громадського харчування, серед іншого у готелях, бари, клуби, кафе, дискотеки, паби, а також інші заклади та установи (на розсуд та під особисту відповідальність керівника).

Як вбачається масштаб обмежувальних заходів є істотним, а кількість об’єктів, діяльність яких має бути зупинена обчислюватиметься тисячами. Вже з сьогоднішнього ранку багато закладів не працювало, а закономірне обурення рестораторів та представників іншого бізнесу, який передбачає обслуговування великої кількості людей, вилилося в логічне питання: «Чи не перевищив міський голова надані йому повноваження?»  При  цьому всі ми чудово розуміємо, що ситуацію дійсно напружена і небезпечна, проте закон є закон і він обов’язковий для всіх!

Наведемо певну аналітику на цей рахунок. Так сфера санітарно-епідеміологічної безпеки населення регулюється цілою низкою нормативно-правових актів, серед яких центральне місце посідають Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Основи законодавства України про охорону здоров'я, Кодекс цивільного захисту України та Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні».

Зазначені нормативно-правові акти, зокрема Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»  достатньо однозначно  і узгоджено між собою закріплюють процедуру введення обмежувальних протиепідемічних заходів в рамках здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, проведення яких покладено чинним законодавством в тому числі і на органи місцевого самоврядування.  А обмеження введені розпорядженням одеського міського голови за своєю правовою природою є нічим іншим як обмежувальними протиепідемічними заходами.

Так 32 статтею ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачається, що обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Разом з цим 30 статтею ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об'єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

При цьому в прийнятому одеським міським головою 15 березня розпорядженні серед зазначених підстав його прийняття відсутні посилання на подання або будь-які інші акти відповідного головного державного санітарного лікаря. Більш того з моменту ліквідації державної санітарно-епідеміологічної служби в Україні в принципі відсутні посади головних державних санітарних лікарів відповідних регіонів. Тільки 26 лютого 2020 року уряд відновив посаду головного державного санітарного лікаря, призначивши на це місце Заступника Міністра охорони здоров'я України Віктора Ляшка.  І лише 14 березня Кабмін розпорядився призначити головних санітарних лікарів в регіонах.  

Також слід відзначити, що в 42 статті Закону України «Про місцеве самоврядування» також відсутні повноваження міських голів на введення описаних в даній аналітиці або подібних до них обмежень.

В цілому наведені вище нормативно-правові акти багато в чому містять доволі розмиті формулювання щодо повноважень органів місцевого самоврядування стосовно профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема обмежувальних протиепідемічних заходів.

Проте ігнорувати закріплену в законодавстві логіку прийняття органами місцевого самоврядування подібних рішень за поданням профільних експертів в медичній і санітарно-епідеміологічній сфері український закон не дозволяє. З чого можна з достатнім ступенем упевненості стверджувати, що розпорядження одеського міського голови від 15 березня 2020 року прийняте з порушенням встановленого порядку ухвалення таких публічних рішень.

А відповідно усі передбачені даним розпорядженням обмеження носять суто рекомендаційний характер.  Проте очевидно, що представникам  вітчизняного бізнесу слід вкрай відповідально ставитися до цілком реальної загрози поширення вірусу в нашому місті, і в першу чергу з міркувань безпеки своїх клієнтів та власної безпеки вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення ефективної протидії вірусному лиху.

При цьому вирішувати, чи будуть втілені такі заходи в повному призупиненні діяльності своїх закладів, чи достатньо буде організувати дієву систему попередження, профілактики і антивірусної обробки – кожному бізнесмену доведеться самостійно, беручи на себе персональну відповідальність за прийняте рішення. 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


ЗАБОРОНА НА ПРОВЕДЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ І ОНЛАЙН-МОНІТОРИНГ БЕЗПЕКИ ВЛАСНОЇ НЕРУХОМОСТІ: КАБМІН ЗАТВЕРДИВ НОВІ ПОРЯДКИ.

13 травня 2020 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації».

Нові правила гри в сфері оподаткування або життя після впровадження законопроекту 1210 (ч.2)

Зміни в частині податку на додану вартість (ПДВ)

  1. Додано нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), які не формують податкових зобовязань з ПДВ:
  • за порушення граничних сроків реєстрації, передбачених п. 201.10 ПК, накладається штраф у розмірі 2% від об’єму поставки (тобто без врахування ПДВ), але не більше 1020 грн;
  • за відсутність реєстрації ПН та РК передбачений штраф у розмірі 5% від об’єму поставки (без врахування ПДВ), але не більше 3 400 грн.
Нові правила гри в сфері оподаткування або життя після впровадження законопроекту 1210 (ч.1)

Одіозний законопроект № 1210, який перетворився в Закон № 466-IX був прийнятий Верховною Радою України ще 16.01.20 р. і направлений на підпис президенту 11.02.2020 р. Відповідно до ст. 94 Конституції України, президент мав протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписати його, або ж повернути для повторного розгляду із своїми вмотивованими пропозиціями.