Доминанта

Що змінилось у сфері перевірок, здійснюваних інспекторами праці?

6 авг. 2019

З 14 травня 2019 року набула законної сили Постанова шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва, яка визнала нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За вердиктом суду постанова Кабінету Міністрів України № 295 була прийнята з порушенням правил передбачуваності та послідовності, а саме —  її не було погоджено із заінтересованими органами.

Таким чином, якщо раніше перевірки проводилися як інспекторами місцевих виконавчих органів, так і державним органом з питань праці, то відтепер повноваження з проведення перевірок у зазначеній сфері має лише Державна служба України з питань праці, а це означає, що суб’єкт господарювання має всі законні підстави не допускати до проведення перевірок інспекторів праці місцевих виконавчих органів.

При проведенні перевірок Держпраці більше не буде керуватися положеннями Постанови № 295. Однак саме проведення перевірок як таких залишається законним та буде здійснюватися в порядку, передбаченому в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також 5 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято нову постанову під номером 466. Тепер повноваження щодо проведення перевірок стосовно захисту прав людей з інвалідністю у сфері праці перейшли від Фонду соціального захисту інвалідів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Отже, наразі Держпраці буде перевіряти ще й кількість працевлаштованих людей з інвалідністю, яка має відповідати встановленим нормативам залежно від загальної кількості людей, працюючих на підприємстві.

Крім того, сам Порядок проведення перевірок тепер відповідає положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та перевірки можуть бути плановими чи позаплановими, кожна з яких проводиться виключно протягом робочого часу суб’єкта господарювання та у присутності керівника або уповноваженої ним особи.

Строк проведення планової перевірки може становити від 15-ти до 30-ти робочих днів, що також залежить від розміру підприємства. Що ж до позапланової перевірки, то строк її проведення може бути від 2-х до 10-ти робочих днів.

Будь-яка перевірка повинна відбуватись на законних підставах. У разі, якщо, наприклад, порушено періодичність проведення перевірок або не дотримано порядку оформлення документів, на підставі яких проводиться даний захід – суб’єкт господарювання має абсолютне право не допустити посадових осіб Держпраці до проведення планової чи позапланової перевірки.

Результатом проведення кожної перевірки є складання акту, в якому зазначається — чи дотримано суб’єктом господарювання всіх законодавчих приписів. У разі незгоди з висновком посадової особи Держпраці суб’єкт господарювання може підписати цей акт із зазначенням своїх зауважень.

У разі невиконання нормативу з працевлаштування певної кількості осіб з інвалідністю — винних суб’єктів господарювання буде притягнуто до відповідальності.

Що ж стосується органів місцевого самоврядування, то з 14-го травня вони мають обмежуватись виключно перевірками у сфері зайнятості. Чому саме у сфері зайнятості? Тому, що контрольні повноваження інспекторів місцевих органів, визначені у статті 34 Закону № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», і вони стосуються виключно сфери зайнятості населення.

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес.

«Мы не бандиты!

Мы благородные пираты!»

м/ф «Таємниця третьої планети»

 

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес з боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.