Доминанта

Вічне питання: ФОП чи ТОВ?

2 авг. 2019

При відкритті бізнесу в пересічних громадян дуже часто виникає питання, яку ж організаційно-правову форму краще обрати. З упевненістю можемо сказати, що універсально оптимальної форми ведення бізнесу не існує, а при обранні організаційно-правової форми потрібно враховувати чимало вагомих факторів: характер вашої діяльності, суму доходу, статус ваших майбутніх контрагентів та ін. В окремих випадках також необхідно враховувати чи будете ви в майбутньому займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

На даний момент найпоширенішими формами ведення бізнесу в Україні є реєстрація фізичною особою-підприємцем (далі за текстом також – ФОП) та створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом також – ТОВ). В даній статті розглянемо переваги та недоліки вищевказаних організаційно-правових форм.

Почнемо з ФОП. Відповідно до п.1 статті 50 Цивільного Кодексу України, здійснювати підприємницьку діяльність мають право громадяни з повною цивільною дієздатністю, тобто вони повинні досягти 18-річного віку (з 16-річного віку, якщо особа працює за трудовим договором або за згодою батьків, а у випадку укладення шлюбу до 18-річного віку – з моменту реєстрації шлюбу). Проте існують обмеження для певних категорій осіб. Так, заборонено бути підприємцями державним службовцям, працівникам силових органів (СБУ, працівникам прокуратури, суду, поліції тощо), військовослужбовцям, котрі несуть службу.

В процесі реєстрації ФОП необхідно обрати оптимальну систему оподаткування. Чинним законодавством України передбачено дві системи: ЗАГАЛЬНА та СПРОЩЕНА. Розглянемо переваги та недоліки кожної з них.

 

Недоліком ФОП, як організаційно-правової форми, можна також вважати те, що підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке згідно з законом може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ). Разом з тим, якщо особа перебуває в шлюбі, окрім свого власного майна, вона відповідає також і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. До суттєвих переваг цієї форми ведення бізнесу відносимо те, що ФОП, незалежно від групи єдиного податку, може знімати з банківського рахунку кошти з вирахуванням банківської комісії (загалом, приблизно складає близько 1% від суми), тобто є можливість швидкого отримання готівки.

Переходимо до ТОВ. Відповідно до Господарського Кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю – це господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. У ТОВ учасник відповідає за всіма боргами тільки часткою в статутному капіталі. При цьому учасник не несе відповідальність за помилки або зловживання, які були зроблені ТОВ, наприклад, за несвоєчасну виплату відпускних або неподану декларацію. Відповідальність за такі дії лежить на самому ТОВ або на його керівникові.

 


Як висновок, при обранні форми ведення Вашого бізнесу потрібно враховувати безліч факторів, адже правильний вибір допоможе поставити високу планку його розвитку, визначити довгострокові цілі, уникнути незручностей, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності. Для уникнення проблем із проходженням державної реєстрації та структурування роботи підприємства радимо звертатись до висококваліфікованих спеціалістів. 

 

 

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 2 оценок.




Другие новости


Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес.

«Мы не бандиты!

Мы благородные пираты!»

м/ф «Таємниця третьої планети»

 

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес з боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.