Доминанта

Відтепер присяжні будут розглядати і цивільні справи

6 марта 2017

Законодавчі основи діяльності суду присяжних містяться в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінальному процесуальному кодексі України.

Згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Даним законом також визначено статус присяжних.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює порядок кримінального провадження судом присяжних, та визначає, що суддя – це голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний (стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу).

Донедавна інститут присяжних використовувався лише в кримінальних справах а народні засідателі у цивільних справах. Проте в наших реаліях у судах завжди не вистачало бажаючих зайняти відповідальну посаду присяжного чи народного засідателя, в звязку з чим судовий розгляд відповідної категорії справ затягувався.

Для врегулювання зазначеного питання законотворці вирішили об’єднати ці дві категорії «непрофесійних суддів» в одну та 09.02.2017 року було прийнято відповідний закон, про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, яким фактично всіх народних засідателів визнано присяжними.

Станом на 06.03.2017 року закон знаходится на стадії «направлено на підпис Президенту» та найближчим часом буде опублікований.

 

 

 

Віталій Цвігун

керівник судової практики ОА "АФ "ДОМІНАНТА"

Теги: присяжні, цивільний процес

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Життя після скасування мораторію на валютні кредити

Вже зовсім скоро, 21.10.2019 року, буде введений в дію Кодекс з процедур банкрутства. Після одного року з дня введення в дію цього нормативно-правового акту, з 21.10.2020 року, втратить чинність ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це означає, що введений у 2014 році мораторій, який дозволяв тимчасово не платити валютному позичальнику за іпотечні кредити і при цьому почуватись у відносній безпеці, відійде у минуле.

Спрощений порядок отримання громадянства для іноземців

25 серпня 2019 року набуде чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (надалі – Закон).

Згаданий нормативно-правовий акт вносить зміни в ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», і вже з 25 серпня 2019 року іноземці та особи без громадянства, які надавали посильну допомогу на території проведення антитерористичної операції зможуть протягом шести місяців з дня набрання чинності нового Закону звернутись до Міграційної служби України із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання строком на 3 роки.  

До них відносяться: іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську допомогу, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Наслідки перевищення обсягів доходу «спрощенців»

Серед найпоширеніших порушень, які виявляє ДФС під час перевірок ФОПів-єдинників одне з перших місць займає недотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Для кожної з трьох груп платників єдиного податку, які передбачені ПКУ для фізичних осіб, встановлено окремі критерії, одним з яких являється граничний обсяг доходу, який ФОП-єдинник може отримати протягом календарного року. Далі в статті більш детально зупинимось на даних обмеженнях та розглянемо, які подальші кроки ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника відповідної групи.