Доминанта

Вищий спеціалізований суд України узагальнив практику розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду

20 янв. 2017

У листі від 1 січня 2017 року Вищий спеціалізований суд України узагальнив практику розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків.

У наведеному узагальненні суд приділив особливу увагу питанню підсудності та юрисдикції розгляду справ вказаної категорії.

Так, справи за позовами про оскарження рішень і дій органів місцевого самоврядування щодо вирішення питання про надання дозволу на передання громадянам житла у власність шляхом приватизації, оскарження визначення іншого порядку використання житла, в яких відсутній спір про право (наприклад, справи за позовами про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про визначення порядку використання гуртожитку, який не передбачає його подальшої приватизації) у залежності від предмета спору можуть розглядатися як у порядку цивільного, так і у порядку адміністративного судочинства.

Суд звернув увагу, що орган місцевого самоврядування, у правовідносинах щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитків може виступати не тільки як суб’єкт владних повноважень, а і як сторона у житлових правовідносинах. Разом із тим, у разі звернення громадян до суду із позовом до органів державної влади/органів місцевого самоврядування про визнання дій протиправними та зобов’язання надати дозвіл на приватизацію житла, такі спори слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відмова органу місцевого самоврядування в оформленні права власності на об’єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв’язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням порушення житлових прав.

Тобто у разі звернення з таким позовом у порядку цивільного судочинства суд має відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК, оскільки справи про оскарження рішень органів місцевого самоврядування щодо відмови у наданні дозволу на надання кімнат у гуртожитку/квартир у власність їх мешканцям шляхом приватизації без вимог про визнання за ними права на приватизацію житлового приміщення, враховуючи предмет спору, відповідно до ст. 17 КАС мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

До адміністративної юрисдикції належить і розгляд позовів про оскарження бездіяльності органу державної влади/місцевого самоврядування при зверненні громадянина із заявою про приватизацію житлового приміщення, оскільки такі спори стосуються процедури розгляду звернення державним органом/органом місцевого самоврядування, якщо не заявляється вимога про право.

Водночас справи за позовами: про визнання права на приватизацію державного житлового фонду; про усунення перешкод у здійсненні приватизації житла; про встановлення факту проживання у гуртожитку; про виселення з гуртожитку; про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку, розглядаються, у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд наголосив, що згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15, роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Якщо спір стосується безпосередньо реалізації права на конкретне житлове приміщення, при вирішенні підсудності справи слід виходити з того, що право на приватизацію є правом на нерухоме майно, тому слід застосовувати ст. 114 ЦПК. За приписами ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Розгляд інших спірних питань, які є суміжними, регулюється за загальними правилами визначення підсудності (ст. 109 ЦПК).

Сподіваємось, наведені в узагальненні висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ матимуть позитивний вплив на ефективність та раціональність звернень громадян, з одного боку, а з іншого - слугуватимуть орієнтиром для напрацювання судами єдиної практики за вказаними категоріями справ.

 

Віталій Булат

провідний юрист АО "АФ "ДОМІНАНТА"

Теги: приватизация, юрисдикция, судебное решение

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Проект ЗУ «Про працю»: чергова спроба оновлення законодавства

Буквально в останні дні минулого року Кабінет міністрів України встиг подати до Верховної ради проект ЗУ «Про працю» (надалі – Проект). Він має замінити прийнятий ще у 1971 році КЗпП, а також ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки» та низку інших нормативно правових актів, в томі числі і тих, що були прийняті ще в СРСР та УРСР з питань трудових відносин. Наприклад, закон про житлово-комунальні послуги пропонують доповнити положенням, відповідно до якого право на отримання пільг та субсидій буде скасовуватись у разі встановлення судом факту виконання особою роботи (надання послуг) без укладення трудового договору.

В Новий рік з новими законами

Пропонуємо до вашої уваги традиційну щорічну публікацію про законодавчі новели нового року. Які законодавчі зміни приніс нам 2020 рік та чого чекати українцям в новому році розглянемо детально в даній статті.   

  1. Соціальні показники

Із 1 січня законом про Держбюджет на 2020 рік установлено розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: із 1 січня – 2 102 грн, із 1 липня – 2 197 грн, із 1 грудня – 2 270 грн. Місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн, погодинний – 28,31 грн. Податкова соціальна пільга в місяць – звичайна - 1051,0 грн.

Адвокати в Україні ще з 2010 року являються суб’єктами фінмоніторингу

Чи не кожний вже натрапив у стрічці новин на «тривожне нововведення» - закон поклав на адвокатів функції суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Автори цих новин посилаються на прийнятий 6 грудня 2019 року Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі –Закон 361-IX), який з 28 квітня 2020 року вступить в силу.