Доминанта

Вищий спеціалізований суд України узагальнив практику розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду

20 янв. 2017

У листі від 1 січня 2017 року Вищий спеціалізований суд України узагальнив практику розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків.

У наведеному узагальненні суд приділив особливу увагу питанню підсудності та юрисдикції розгляду справ вказаної категорії.

Так, справи за позовами про оскарження рішень і дій органів місцевого самоврядування щодо вирішення питання про надання дозволу на передання громадянам житла у власність шляхом приватизації, оскарження визначення іншого порядку використання житла, в яких відсутній спір про право (наприклад, справи за позовами про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про визначення порядку використання гуртожитку, який не передбачає його подальшої приватизації) у залежності від предмета спору можуть розглядатися як у порядку цивільного, так і у порядку адміністративного судочинства.

Суд звернув увагу, що орган місцевого самоврядування, у правовідносинах щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитків може виступати не тільки як суб’єкт владних повноважень, а і як сторона у житлових правовідносинах. Разом із тим, у разі звернення громадян до суду із позовом до органів державної влади/органів місцевого самоврядування про визнання дій протиправними та зобов’язання надати дозвіл на приватизацію житла, такі спори слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відмова органу місцевого самоврядування в оформленні права власності на об’єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв’язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням порушення житлових прав.

Тобто у разі звернення з таким позовом у порядку цивільного судочинства суд має відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК, оскільки справи про оскарження рішень органів місцевого самоврядування щодо відмови у наданні дозволу на надання кімнат у гуртожитку/квартир у власність їх мешканцям шляхом приватизації без вимог про визнання за ними права на приватизацію житлового приміщення, враховуючи предмет спору, відповідно до ст. 17 КАС мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

До адміністративної юрисдикції належить і розгляд позовів про оскарження бездіяльності органу державної влади/місцевого самоврядування при зверненні громадянина із заявою про приватизацію житлового приміщення, оскільки такі спори стосуються процедури розгляду звернення державним органом/органом місцевого самоврядування, якщо не заявляється вимога про право.

Водночас справи за позовами: про визнання права на приватизацію державного житлового фонду; про усунення перешкод у здійсненні приватизації житла; про встановлення факту проживання у гуртожитку; про виселення з гуртожитку; про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку, розглядаються, у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд наголосив, що згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15, роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Якщо спір стосується безпосередньо реалізації права на конкретне житлове приміщення, при вирішенні підсудності справи слід виходити з того, що право на приватизацію є правом на нерухоме майно, тому слід застосовувати ст. 114 ЦПК. За приписами ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Розгляд інших спірних питань, які є суміжними, регулюється за загальними правилами визначення підсудності (ст. 109 ЦПК).

Сподіваємось, наведені в узагальненні висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ матимуть позитивний вплив на ефективність та раціональність звернень громадян, з одного боку, а з іншого - слугуватимуть орієнтиром для напрацювання судами єдиної практики за вказаними категоріями справ.

 

Віталій Булат

провідний юрист АО "АФ "ДОМІНАНТА"

Теги: приватизация, юрисдикция, судебное решение

Рейтинг страницы: 0/5 на основе 0 оценок.




Другие новости


Які нововведення чекають на бізнес із прийняттям закону про РРО? (ч.2)

Продовжуючи розгляд змін внесених до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), хотілось акцентувати увагу на деяких питаннях ведення звітності фізичних осіб-підприємців, а також про штрафи, які передбачені за порушення даного Закону.

Отже, які зміни відбудуться у звітності для ФОПів у зв’язку з обов’язком використання РРО?

Які нововведення чекають на бізнес із прийняттям закону про РРО? (ч.1)

Вже більше місяця минуло з моменту опублікування Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (далі – Закони), проте баталії навколо нього до сих пір не вщухають.

Ухвалено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Чого чекати?

14 листопада 2019 року Веховна Рада ухвалила Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"