Доминанта

Життя після скасування мораторію на валютні кредити

16 июля 2019

Вже зовсім скоро, 21.10.2019 року, буде введений в дію Кодекс з процедур банкрутства. Після одного року з дня введення в дію цього нормативно-правового акту, з 21.10.2020 року, втратить чинність ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це означає, що введений у 2014 році мораторій, який дозволяв тимчасово не платити валютному позичальнику за іпотечні кредити і при цьому почуватись у відносній безпеці, відійде у минуле.

Можна по-різному сприймати наслідки запровадження мораторію, однак думаю всі розуміють, що і банки, і позичальники повинні навчитись жити кожен беручи на себе свою частку відповідальності за свої рішення.

На сьогоднішній час заборгованість населення за іпотечними кредитами залишається для багатьох позичальників непідйомною. При цьому навіть продаж єдиного житла не надає можливості вирішити дане питання, оскільки ринкова ціна нерухомості знизилась порівняно з 2007-2008 роком, а сума боргових зобов’язань збільшилась пропорційно курсу зростання вартості валюти. У зв’язку з цим, виникає доволі багато запитань у наших клієнтів щодо того, яким чином вони можуть позбутися великих боргів, які вони набули внаслідок таких кредитів.

Слід наголосити на тому, що в скасуванні мораторію на стягнення валютної іпотеки зацікавлені як позичальники, так і банки. Позичальники сподіваються на справедливі та зрозумілі умови реструктуризації валютних кредитів. В інтересах ж банку є отримання можливості звернення стягнення на майно боржників, які відмовляться або не підпадуть під реструктуризацію боргів.  

Що ж буде відбуватись після мораторію? Спробуємо пояснити це на прикладі життєвої ситуації. У 2007 році в м. Одеса фізична особа придбала однокімнатну квартиру за ціною близько 85 тис. дол. США, взявши валютний кредит в сумі 60 тис. дол. США. Дана квартира є єдиною нерухомістю і в ній проживає сім’я позичальника. Починаючи з 2009 року у зв’язку із зростанням курсу валюти, заробітку сім’ї позичальника не вистачало навіть на сплату нарахованих відсотків, не говорячи вже про погашення кредиту, а відповідно сформувалась прострочена заборгованість на яку були нараховані санкції. На сьогоднішній день вартість житла впала майже на половину у той час як заборгованість за кредитом зросла майже вдвічі. Звісно, що в такому випадку банк може звернутися до суду, однак реально звернути стягнення на квартиру банк поки не зможе з огляду на наявність мораторію. При цьому виникає слушне запитання: чи означає, що квартиру продадуть після скасування мораторію і чи виселять дану сім’ю?

Кодекс з процедур банкрутства вводить своєрідний запобіжник, надаючи боржникам право скористатись процедурою реструктуризації іпотечних валютних кредитів протягом п’яти років, за допомогою якої боржники зможуть уникнути продажу квартири. По суті умови їх кредитного договору будуть змінені. Так, тіло кредиту буде визначатись виходячи з повної ринкової вартості квартири за вирахуванням частки раніше погашеного боргу. Також буде переглянута відсоткова ставка, а решта кредиту включаючи штрафи та пені підлягають прощенню.

Також Кодексом визначені ще певні умови для отримання такої реструктуризації.

По-перше, валютні кредити повинні будуть конвертуватися в грошову одиницю – гривню за курсом НБУ на день відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи.

По-друге, важливу роль щодо реструктуризації відіграє загальна площа квартири:

 - якщо вона не перебільшує 60 кв.м чи житлова площа якої не є більшою за 13,65 кв.м на кожного члена сім’ї боржника, або коли загальна площа житлового будинку не перебільшує 120 кв.м, - то відсоткова ставка по такому плану реструктуризації буде встановлюватися на рівні UIRD (від англ. Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, або українського індексу ставок) за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб, збільшеному на 1 %, а строк погашення забезпечених вимог кредитора становить 15 років.

- у випадку, коли загальна площа квартири становить більше 60 кв.м та є більшою за 13,65 кв.м на кожного члена сім’ї боржника, чи коли загальна площа будинку є більшою за 120 кв.м, то відсоткова ставка за таким планом реструктуризації визначається рівнем 12 місячного UIRD, збільшеному на 3 %, а строк погашення вимог становить 10 років.

Тепер варто повернутись до нашого прикладу і саме на ньому зрозуміти що дасть така реструктуризація нашій умовній родині.

Припустимо, що станом на сьогоднішній день заборгованість за кредитом без врахування штрафних санкцій складає 90 000 $, з яких 53 000 $ - це тіло кредиту та 38 000 $ - нараховані і не сплачені відсотки. Ринкова вартість квартири, загальною площею 54 м.кв при цьому не перевищує 50 000 $.

Таким чином, заборгованість, що підлягає реструктуризації, буде становити: 50 000$* 25,70 (курс НБУ) – 11,6% (частка раніше погашеного кредиту) = 1 135 940 гривень.

З врахуванням максимального строку погашення – 15 років позичальник зобов’язаний сплачувати щомісячно близько 6 тис грн. на погашення тіла кредиту.

Разом з цим позичальнику будуть нараховуватись відсотки у розмірі UIRD +1%, що на день написання статті становить близько 16,5%, а отже наша умовна сім’я зобов’язана буде за стандартною схемою погашення сплачувати ще і відсотки від 14 700 гривень і менше на місяць.

Отже, загальний розмір місячного платежу за нашим прикладом складе близько 20 тисяч гривень. Звісно, що ми взяли лише умовні дані лише для ілюстрації закладених в Кодексі принципів.

Позичальникам слід звернути увагу, що решта вимог, що виходять за межі тих, які підлягають погашенню забезпеченому кредитору, будуть списані тільки після повного виконання зобов’язань за реструктуризованим зобов’язанням. Тобто наша умовна сім’я звільниться від решти боргу після погашення 1 135 940 гривень та за умови належної сплати нарахованих відсотків, а до цього часу цей борг як «Дамоклів меч» буде висіти над нею.

Цікавим є те що банки, або інші кредитори, за валютними кредитами забезпеченням в яких виступає єдине житло позичальників, по суті зобов’язані затвердити такий план реструктуризації на відміну від боржника, який може ухилитись від затвердження такого плану (п.7 ч.8 ст. 126 КУзПБ).

Що буде у випадках, якщо сім’я не зможе сплачувати реструктуризовані борги? Встановлення такої обставини є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство і неможливості для боржника протягом одного року знову ініціювати своє банкрутство (абз.2 п. 4. ч.7 ст. 123 КУзПБ).

Ймовірно, що частина валютних позичальників не піде на співпрацю з кредиторами навіть після зняття мораторію, одні з принципу: «борги віддають тільки боягузи» інші тому, що реально не мають достатнього рівня доходів. Однак, на сьогоднішній день є очевидним, що запропонований варіант є непростим компромісом між вимогами ринку та соціальної ситуації.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес.

«Мы не бандиты!

Мы благородные пираты!»

м/ф «Таємниця третьої планети»

 

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес з боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.

«Краще — ворог доброго» або трошки про «1210».

Ми продовжуємо розглядати законопроекти нової влади і на черзі один з найбільш одіозних документів – законопроект № 1210 під гарною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Щоправда, той поспіх, з яким Верховна Рада приймає закони, навряд чи дозволить усунути неузгодженості, а, скоріше за все, може їх тільки додати.