Доминанта

Зміни у сфері державної реєстрації нерухомості та корпоративних прав

11 окт. 2019

Боротьба з рейдерством – один із основних меседжів нової влади. Так, початком практичних змін в даному напрямі має стати законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», за який у другому читанні ВР проголосувала 03.10.2019 року. На дату публікації даної статті закон готується на підпис.

Основні його положення стосуються: ЗУ «Про нотаріат», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі – Закон про реєстрацію речових прав) та ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі – Закон про реєстрацію юридичних осіб).

          Розглянемо зміни, що чекають нас вже через 10 днів після офіційного опублікування даного закону:

  • акредитовані суб’єкти в сфері державної реєстрації прав втратять повноваження - сприятиме зниженню кількості шахрайств та рейдерських атак, оскільки саме через таких реєстраторів реалізовувались практично всі незаконні реєстраційні дії;
  • доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі – Державний реєстр прав) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі – ЄДР) буде здійснюватися шляхом багатофакторної аутентифікації, в порядку визначеному КМУ – дані зміни мають на меті підвищити захищеність даних та унеможливити незаконний доступ;
  • для подання документів представником як фіз. так і юр. особи (окрім: законного представника фіз. особи; директора, підписанта, особи, вповноваженої подавати документи для державної реєстрації за даними ЄДР юридичної особи) тепер необхідна буде нотаріально засвідчена довіреністьунеможливить подання документів на проведення реєстраційної дії не вповноваженою особою, оскільки реєстратор зобов’язаний буде перевірити дійсність довіреності, посвідченої в Україні;
  • невідкладне повідомлення власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дійу разі належної технічної реалізації даного положення така функція своєрідного маяку здатна суттєво підвищити ступінь захисту об’єкту;
  • акти приймання-передачі частки (її частини) в статутному капіталі юридичної особи, акт приймання-передачі майна як внесок до статутного капіталу юридичної особи будуть викладатися на нотаріальних бланках – запровадить додатковий рівень перевірки достовірності документів - усі нотаріальні бланки реєстратор зобов’язаний буде перевірити. Самостійно це можна здійснити за посиланням;
  • щодо нотаріальної форми договору купівлі-продажу частки (її частини) в статутному капіталі юридичної особи – на відміну від тексту законопроекту до 1 читання, прийнята його редакція не містить вимог щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів придбання частки в статутному капіталі ТОВ, внесення додаткового вкладу та договору про припинення товариства.

Передбачено, що у разі продажу частки в статутному капіталі юридичної особи (крім АТ, ТОВ та ТДВ) за нотаріальним договором державна реєстрація здійснюється тим же нотаріусом, що і вчинив нотаріальну дію.

Отже, для переважної більшості учасників юридичних осіб, які функціонують у формі ТОВ – процедура продажу частки (її частини) не зміниться. Лише у разі, якщо її набуватиме іноземна юридична особа – необхідно буде надати державному реєстратору документ, що підтверджує реєстрацію в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо).

  • запровадження процедури перевірки правоздатності та дієздатності фізичних та юридичних осіб при здійсненні державної реєстрації: для фіз. осіб вона відбуватиметься шляхом отримання відомостей із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, для іноземців - на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні; для українських юридичних осіб – шляхом отримання з ЄДР відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи; для юридичних осіб-нерезидентів - на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостилю) – покликане забезпечити додаткову перевірку осіб та їх повноважень стосовно подачі документів для державної реєстрації;
  • посилення заходів контролю за реєстраційними діями – автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України, блокування доступу до реєстру, проведення заходів підвищення кваліфікації для реєстраторів.

Аналізуючи вищенаведені положення, варто зазначити, що революційних змін все-таки очікувати не варто. Звичайно, найбільш суттєвим стане факт ліквідації акредитованих суб’єктів державної реєстрації. Однак, враховуючи, що виконавчим органам сільських, селищних та міських рад та державним адміністраціям залишили повноваження у сфері державної реєстрації – суттєвого зменшення кількості вповноважених суб’єктів в сфері державної реєстрації швидше за все не відбудеться.

Разом із тим, скандальний досвід минулих років вже привернув детальну увагу правоохоронних та контролюючих органів до даної сфери. Сподіваємось, що даний факт лише сприятиме активній протидії зловживанням державними реєстраторами своїми повноваженнями.

Теги:

Рейтинг страницы: 4.4/5 на основе 7 оценок.




Другие новости


Розподіл майна подружжя без суду

Необхідність поділу спільного майна подружжя, як правило, виникає у зв'язку з розірванням шлюбу. Однак дружина та чоловік мають право на поділ такого майна незалежно від розірвання шлюбу.

Як свідчить практика, подружжя піднімає питання про поділ спільного сумісного майна тоді, коли шлюбні відносини між ними фактично припинені але юридично шлюб залишається зареєстрований.

НОВЕ ЖИТТЯ ТОВАРИСТВ: АНАЛІТИКА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ГОЛОВНОГО КОРПОРАТИВНОГО ЗАКОНУ МИНУЛОГО РОКУ

Вже майже півтора роки пройшло з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». І хоча красивої круглої дати сьогодні немає, все ж пропонуємо підвести деякі підсумки реалізації викладених в цьому принциповому для корпоративної сфери правового регулювання нормативному акті. Бо, як показує досвід роботи за минулий рік, далеко не всі товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю навчилися правильно жити за новим законодавством.

Довірча власність – як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

20 вересня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, яким введено новий в українському законодавстві спосіб забезпечення виконання зобов’язання «довірча власність».

По суті, законодавець вирішив удосконалити процедуру забезпечення виконання зобов’язання, та захистити права сторін боргових зобов’язань. Але чи дійсно такий варіант буде ефективний на практиці, поки не відомо, так як існує величезна кількість нюансів, які будуть вирішені лише після того як інститут довірчої власності запрацює на практиці.