Доминанта

Зміни у сфері містобудування: життя після 01.06.2020

5 июня 2020

За коронавірусною панікою та карантином можна легко пропустити важливі зміни, які відбуваються в українському законодавстві. Так, серед іншого наразі вступає в активну фазу реалізація реформи сфери містобудування.

 

Проблеми в даній галузі почались уже давно, а в останні роки ситуація лише погіршувалась. Зосередження дозвільних і контрольних повноважень сфері будівництва в руках ДАБІ призвело до того, що зловживання посадових осіб досягали шокуючого рівня.

Нагадаємо, що у 2019 році було розпочато процес реформування  прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (199-IX від 17.10.2019 року), надалі - Закон.

В нашій попередній публікації ми розглядали ключові його положення, сьогодні ж проаналізуємо практичну сторону реалізації задекларованих змін.

 

Так, з 01.06.2020 року, ДАБІ втратила право:

  • самостійно скасовувати містобудівні умови та обмеження, а також видавати обов’язкові приписи про внесення змін до МУО

ЗАРАЗ: скасування МОУ здійснюється або за заявою замовника, або за рішенням суду. Окрім того, у разі скасування певних МОУ посадові особи органу архітектури та містобудування будуть нести адміністративну відповідальність.

  • приймати рішення про припинення виконання підготовчих та будівельних робіт, що здійснюються на підставі повідомлення

ЗАРАЗ: право на початок проведення таких робіт може бути припинено на підставі:

  • заяви самого замовника
  • ліквідації замовника, що є юридичною особою
  • судового рішення

1) скасовувати документи про прийняття об’єктів в експлуатацію.

Наразі для цього вповноважений орган має звернутись із позовом про скасування рішень з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

Нагадаємо, що відповідно до Закону в сфері містобудування демонополізація ДАБІ має відбутися шляхом створення трьох нових органів:

  • Державної сервісної служби містобудування (виконання реєстраційних функцій у будівництві);
  • Державне агентство технічного регулювання (затвердження параметрів, ДБН, єврокодів);
  • Державної інспекції містобудування (виконання функцій нагляду і контролю у будівництві) – 27 травня 2020 року КМУ прийняв Постанову, відповідно до якої ДІМ може розпочати виконувати свої повноваження, однак наразі відбувається комплектування штату і після заповнення його більш ніж на 30 % орган має розпочати свою роботу.

Крім того, Закон декларує якісно новий рівень автоматизації  у сфері будівництва шляхом створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до складу якої увійдуть:

1) Реєстр будівельної діяльності

2) електронний  кабінету користувача електронної системи (кабінет забудовника) – в грудні 2019 року він був запущений в тестовому режимі, однак станом на сьогодні досі не працює в стабільному режимі.

3) портал електронної системи.

Однак, станом на сьогодні створення вищевикладених органів, їх структури, чіткого розмежування їх повноважень, як і забезпечення максимальної автоматизації та «прозорості» надання адміністративних послуг у сфері містобудування лише на початковій стадії.

Отже, перехідний період «підвішених» повноважень у сфері містобудування продовжується. Слідкуємо за актуальними змінами.

Теги:

Рейтинг страницы: 5/5 на основе 1 оценок.




Другие новости


Процесуальні строки під час карантину, як, де і коли?

Розповсюдження коронавірусної інфекції торкнулося абсолютно всіх сфер суспільного життя країни, виключенням не стала і судова система.

ЗАБОРОНА НА ПРОВЕДЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ І ОНЛАЙН-МОНІТОРИНГ БЕЗПЕКИ ВЛАСНОЇ НЕРУХОМОСТІ: КАБМІН ЗАТВЕРДИВ НОВІ ПОРЯДКИ.

13 травня 2020 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації».

Нові правила гри в сфері оподаткування або життя після впровадження законопроекту 1210 (ч.2)

Зміни в частині податку на додану вартість (ПДВ)

  1. Додано нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), які не формують податкових зобовязань з ПДВ:
  • за порушення граничних сроків реєстрації, передбачених п. 201.10 ПК, накладається штраф у розмірі 2% від об’єму поставки (тобто без врахування ПДВ), але не більше 1020 грн;
  • за відсутність реєстрації ПН та РК передбачений штраф у розмірі 5% від об’єму поставки (без врахування ПДВ), але не більше 3 400 грн.