Актуальне законодавство про ТМ: що змінилось в серпні 2020 року

11.09.2020

З 16.08.2020 року діють закони № 815-IX та № 816-IX, що змінили правове регулювання галузі охорони об’єктів інтелектуальної власності (надалі – ОІВ). Обидва проекти покликані захистити добросовісного власника ОІВ, викорінити явища «патентного тролінгу», імплементувати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС та положень міжнародного законодавства в сфері охорони торговельних марок, промислових зразків, біотехнологічних винаходів, медичних продуктів та лікарських засобів.

Проаналізуємо найбільш суттєві зміни, що сталися в сфері реєстрації, правового регулювання використання та захисту правовласників ТМ:

  • нарешті замінено термін «знак для товарів та послуг» на «торговельна марка». Цікаво, що законодавець змінив термінологію у тексті профільного закону, Цивільному кодексі  і т.д. АЛЕ назва самого закону так і залишилась ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»;
  • тепер можна реєструвати звукові ТМ та отримати правову охорону на форму товарів/їх упаковку як ТМ;
  • деталізовано підстави для відмови в реєстрації, зокрема щодо ТМ, які можуть бути визначені як загальновживані у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг або такими, що є описовими щодо товарів та послуг, або містять географічні зазначення;
  • процедура оскарження реєстрації ТМ: особі, яка бажає не дати зареєструвати іншій особі ТМ на етапі заявки – відтепер потрібно встигнути подати письмове заперечення протягом 3 місяців від публікації відомостей про подачу заявки в офіційному бюлетені, а не за 5 днів до прийняття рішення Установи за заявкою (тобто закінчення експертизи).

Нововведення стосується зокрема й заявок, поданих до набрання чинності цими змінами. Окрім того, така особа може оскаржити рішення Установи щодо її заперечення до апеляційної палати;

  • цікаве нововведення щодо випадків, коли використання ТМ без згоди не буде вважатися порушенням: якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики – дуже цікаво, як в рамках «чесної ділової практики» буде використовуватись даний пункт хвацькими українськими підприємцями;
  • відтепер, особа, якає власником ТМ в іноземній державі, право на яку набуто в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку ТМ недійсним або передання їй прав на неї, якщо агент або представник не обґрунтує свої дії відповідними доказами;
  • у разі, якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями внаслідок реєстрації торговельної марки з порушенням її прав;
  • виключне право на повторну реєстрацію ТМ у колишнього власника свідоцтва обмежено до 2 років та надана можливість третім особам зареєструвати ТМ, отримавши від колишнього власника згоду.

Аналізуючи закон в новій редакції зрозуміло, що національне законодавство повільними, але впевненими кроками наближається до «міжнародних стандартів» та розвивається, реагуючи на виклики сьогодення.

Другие публикации