Банківська таємниця не така вже й таємниця?

10.02.2020

31 жовтня 2019 року Верховною Радою за ініціативою Презионання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», який покликаний запровадити інститут визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та стягнення таких активів у дохід держави в кращих традиціях світової практики по боротьбі з корупцією.

Цей закон набрав чинності 28 листопада 2019 року та вніс суттєві зміни у порядок роиття банківської таємниці.

Банківська таємниця не така вже й таємниця?Нагадаємо, що ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначає банківською таємницею інформацію про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, зокрема:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;

9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;

10) інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду.

Кому та в яких випадках розкривається банківська таємниця? 

Інформація стосовно юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу такої юридичної чи фізичної особи або за рішенням суду. Податкові органи можуть отримувати на свою письмову вимогу відомості щодо наявності банківських рахунків; Державна виконавча служба та приватні виконавці в рамках виконавчого провадження — стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Також вже декілька років органи прокуратури України, СБУ, Державного бюро розслідувань (ДБР), Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Антимонопольного комітету України на свою письмову вимогу можуть отримати інформацію про операцій за рахунками за конкретний проміжок часу стосовно конкретної юридичної особи та ФОП.

Відтепер Новий Закон надав повноваження органам прокуратури України, ДБР, НАБУ у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції запитувати інформацію про операцій за рахунками за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів стосовно конкретної юридичної особи, ФОП та фізичної особи.

НАБУ окремо наділили ще ширшими повноваженням – не лише щодо виявлення необґрунтованих активів, а й в інших, належних до їх компетенції справах, отримувати також інформацію щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, ФОП або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

Раніше банкам заборонялось будь-кому надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їхні імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Зараз же новий Закон зробив виключення для прокуратури, СБУ, ДБР, Національної поліції, НАБУ та Антимонопольного комітету України.

Також Національний банк України відтепер розкриватиме інформацію про банки чи пов’язані з ним особи, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, на письмову вимогу органів державної влади, уповноважених здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, а також у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Однією із причин таких змін стало підписання Урядами України та Сполучених Штатів Америки Угоди про застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (Угода FATCA).

Ця Угода зобов’язує українські банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів — платників податків США, фізичних та юридичних осіб, до податкової служби США (IRS).

Відповідно, стаття 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» про порядок розкриття банківської таємниці доповнено положенням, що банківська таємниця розкривається у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України.

Тобто банківська таємниця буде розкриватись не лише в рамках Угоди FATCA, а й для угод, які будуть укладені в майбутньому стосовно автоматичного обміну інформацією.

Другие публикации