БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ: ВЕРСІЯ 3.0

07.02.2020

Робити сюрпризи для платників податків вже стало «дурною» традицією владних структур. Не став виключенням і уряд «зелених технократів». Так, 23 січня була опублікована на сайті уряду постанова КМУ № 1165 дата прийняття якої зазначена ще 11 грудня 2019 р.

БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ: ВЕРСІЯ 3.0Оскільки питання затвердження даної постанови було відсутнє в порядку денному засідання уряду за 11.12.2019 р. (https://cutt.ly/yrQZauH), можна з впевненістю стверджувати, що дана постанова прийнята «заднім числом» для врятування протизаконної системи блокування ПН.

Для читачів нагадаємо, що згідно з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2019 р. були визнані протиправними та нечинними п. 10, 20 та 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117 (далі – Порядок № 117). Апеляційна інстанція погодилась з цим рішенням, і з моменту проголошення її постанови (10.12.2019 р.) втратили чинність: критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників податкової історії (п. 10 Порядку № 117); правила та підстави прийняття комісіями ДПС рішень щодо реєстрації та відмови в розблокуванні ПН/РК (п. 20, 21 Порядку № 117).

З цього моменту ситуація розвивалась по-детективному захоплююче та стрімко, а всі хто мав хоч якесь відношення до ПДВ слідкували за нею, як за перегонами.

Вже 12 грудня Мінфін згадує, що відповідно до положень п.20.2. Податкового Кодексу України саме він має визначити порядок прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН і своїм наказом №520 затверджує такий порядок.

ДПС одразу розіслав по регіонам вказівку про створення комісій вже за новим Наказом Мінфіну, а 16.12.2019 р. Верховним Судом зупиняється дія вищевказаних рішень суду. Намагаючись «вирішити питання» до розгляду справи Верховним Судом Уряд публікує свою нову постанову намагаючись дати всім зрозуміти, що не варто розраховувати на скасування системи блокування ПН.

Є достатні підстави вважати, що теж знайдуться бажаючі оспорити чинність нової постанови Кабміну. Проте, пам’ятаючи про строки розгляду попередньої справи, на якісь результати можемо чекати не менше ніж через рік.

Так що ж змінилось в системі моніторингу та блокування ПН?

З 01 лютого 2020 року коли почне діяти новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (надалі – Постанова).

Як і раніше діятиме автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних дані накладні перевіряються на відповідність ознакам безумовної реєстрації, — так звані відсікаючи критерії.

Тепер вимога щодо розміру сплаченого ПДВ за попередні 12 місяців збільшена з 400 тис. до 1 млн грн., але розмір податкового навантаження в 5% та розмір приросту постачання 1,4 рази залишився незмінним. Додався критерій – товар/послуга (за кодом), що зазначені у ПН містяться в прийнятій таблиці даних.

Також тепер критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій визначені Кабміном, а не листами ДПС як раніше.

            Так наразі визначено 8 критеріїв ризиковості платника ПДВ:

  1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
  2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
  3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
  4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
  5. Платник податку – юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
  6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті49 Податкового кодексу України.
  7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
  8. У контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як бачимо, вони всі пронумеровані і тепер не буде тієї невизначеності, як раніше по блокуванню за п. 1.6. листа ДФС 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р. При цьому з критеріїв зникло згадування  декриміналізованої 205 КК та реєстрації на непідконтрольній территорії. Однак, досить розпливчатою залишається формулювання у п.8 критеріїв, що може стати підставою для зловживань з боку податкового органу.

Тепер платник податку буде дізнаватись про відповідність критеріям ризиковості  з надісланого  рішення  відповідної комісії.  Однак щодо таємниці «податкової інформації» то думаю в цьому мало що зміниться.

 

Щодо критеріїв ризиковості здійснення операційто до них зокрема належать:

  1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі — платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
  2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
  3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
  4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД — зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг — перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
  5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/ розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
  6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Крім того, даною Постановою затверджений Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визначено механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Отже, дива як і кардинальних змін у цій царині не сталося, а ті зміни що відбулися скоріше носять косметичний характер, тому поки радіти платникам податків немає приводу.

Другие публикации