Будь-який в тій чи іншій мірі успішний бізнес-проект кожного дня знаходиться «під прицілом» величезної кількості факторів, які несуть для нього безпосередню загрозу. Такими факторами можуть виступати як прояви недобросовісної конкуренції, неправомірний тиск з боку органів публічної влади, нападки рейдерів, так і банально неправильне оформлення офіційної документації підприємств, некоректно проведені реєстраційні дії тощо. Прикладів можна наводити і описувати безліч, тому принциповим моментом на стадії запуску того чи іншого бізнес-проекту є правильне планування, структуризація та оформлення майбутньої господарської діяльності. Якщо ж мова йде про вже існуючий бізнес, то принципова увага має приділятися коректному і послідовному вчиненню кожної операції або правочину, які мають стратегічне значення в кожній конкретній сфері ведення підприємницької діяльності.
Засоби та механізми, впровадження і використання яких дозволить в значній мірі гарантувати юридичну, а, як наслідок, і фінансову безпеку бізнесу, можна умовно поділити на дві групи: змістовні і формальні.
До першої групи при такому поділі будуть відноситися правильно побудована корпоративна структура бізнесу, коректно підібрані види економічної діяльності та оптимально обрана система оподаткування і звітності, а також чітка і дієва система договорів, за допомогою яких опосередковуються ті чи інші господарські відносини.
Друга ж група включатиме в себе зокрема досконалі з точку зору юридичної техніки офіційні документи, оформлені у суворій відповідності до чинного законодавства, а також коректно проведені реєстраційні, легалізаційні та дозвільні процедури.
А вже на перелічених факторах в свою чергу ґрунтуватимуться всі інші моменти, пов’язані із забезпеченням належного ступеню захищеності бізнесу.
Так, наприклад, будь-який серйозний бізнес-проект, який передбачає використання нерухомого майна в господарській діяльності, має бути правильно структурований з точки зору оформлення нерухомості. Такі проекти передбачають наявність щонайменше двох суб’єктів господарювання, один з яких виступає власником майна, тобто саме на нього зареєстровано право власності на ті чи інші об’єкти нерухомості, а інший в свою чергу фактично здійснює конкретну господарську діяльність, у тому числі з використанням зазначеної нерухомості і грає роль так званої операційної компанії. Використання нерухомості операційною компанією може здійснюватися на підставі відповідних договорів оренди.
Таким чином, ті чи інші договірні відносини, що виникають у операційної компанії з третіми особами, і можуть ставати причиною виникнення у неї боргових зобов’язань, жодним чином не зачіпають нерухоме майно, яке задіяно в процесі господарської діяльності.
При цьому принципово важливим моментом виступає правильне оформлення договірних відносин між двома цими компаніями, що формують первинну структуру конкретного бізнес-проекту. Ну, і, безумовно, жодна навіть найвдаліша схема структуризації потребує чіткого документального оформлення, без якого кожен її елемент може стати причиною її недієвості і додатковим ризиком для всього бізнес-проекту в цілому.
Другие публикации
На сьогоднішній день дуже часто виникають запитання у клієнтів про те, яким чином діяти, якщо до них надійшло повідомлення-рішення про необхідність сплатити податок на нерухомість за 2018 рік, а звідки взялися цифри в повідомленні — незрозуміло. Тому у даній статті ми розглянемо те, яким чином нараховується податок і як оскаржити його суму, якщо платник вважає її невірною.
Насамперед треба відмітити, що у 2019 році податок на нерухоме майно нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за 2018 рік.
Виконання судового рішення є невід'ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства - захистом прав і охоронюваних законом інтересів осіб. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення, а контроль за цим виконанням здійснює суд.
25 серпня 2019 року набуде чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (надалі – Закон).
Згаданий нормативно-правовий акт вносить зміни в ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», і вже з 25 серпня 2019 року іноземці та особи без громадянства, які надавали посильну допомогу на території проведення антитерористичної операції зможуть протягом шести місяців з дня набрання чинності нового Закону звернутись до Міграційної служби України із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання строком на 3 роки.
До них відносяться: іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську допомогу, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.