НОВІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РИЗИКОВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: КОМУ І ЗА ЩО ЧЕКАТИ НА ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ?

05.08.2020

Близько  двох місяців тому Кабінет міністрів України прийняв постанову #383 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» і відповідно затвердив відповідні критерії.

Постанова в значній мірі змінює систему, підходи і механізми контрольно-наглядової діяльності Державної служби з питань праці, що безсумнівно вже найближчим часом відчуватиметься представниками різних рівнів вітчизняного бізнесу.

Постановою встановлено дві групи вищевказаних критеріїв. Перша стосується сфер охорони праці, промислової безпека, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, а друга в свою чергу регулює сферу здійснення державного гірничого нагляду.

Метою  встановлення критерії ступенів ризику провадження господарської діяльності є забезпечення єдиного чіткого підходу до формування плану перевірок, відчутне зменшення кількості планових контрольно-наглядових заходів Держпраці з урахуванням введення трьох ступенів ризику діяльності суб’єктів господарювання — і як наслідок покращення якості нагляду.

Серед інших постановою вводяться, наприклад, такі критерії:

— наявність об’єктів підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у суб’єкта господарювання;

— виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

— наявність нещасних випадків у суб’єкта господарювання;

— спосіб видобування підприємством корисних копалин;

— наявність порушень законодавства у відповідних сферах;

— використання у діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовини III або IV класу небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

— використання праці неповнолітніх осіб.

Наведений перелік містить лише частину характерних критеріїв, які закріплені постановою – повний перелік є значно більшим і дозволяє застосовувати контрольно-наглядові функції Державної служби з питань праці саме там, де в цьому є реальна необхідність.

З урахуванням викладеного можна досить впевнено стверджувати, що на вітчизняний  бізнес вже зараз чекає щонайменше очевидна необхідність приведення до ладу усієї відповідної документації з питань праці і, звісно, запровадження на  підприємствах усіх передбачених законом приписів і вимог — бо якщо згідно з нововведеними критеріями ризику для ряду суб’єктів господарювання імовірність стати об’єктом перевірок Держпраці може знизитися в рази, то для інших така імовірність вже найближчим часом істотно підвищиться.

 

Другие публикации