Процесуальні строки під час карантину, як, де і коли?

05.08.2020

Розповсюдження коронавірусної інфекції торкнулося абсолютно всіх сфер суспільного життя країни, виключенням не стала і судова система.

Процесуальні строки під час карантину, як, де і коли?З початку введення карантинних обмежень в країні, судова система не припиняла здійснювати правосуддя, проте оскільки загроза зараження інфекцією була більш як можливою, то саме з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу  ВРУ було прийнято Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який вступив в силу ще 2 квітня 2020 року і діє до цього часу.

Так, на даний час Законом № 540-IX «Прикінцеві положення» ЦПК, КАСУ та ГПК доповнено нормою, відповідно до якої процесуальні строки у визначених випадках продовжуються автоматично.

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать строк на апеляційне оскарження, строк на звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами, строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань), звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців.

Також, строк який суд установлює у своєму рішенні не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

Крім того, на строк дії карантину, законодавцем продовжено:

  • трирічний строк позовної давності;
  • спеціальну позовну давність, визначену ст. 258 Цивільного кодексу України;
  • строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов’язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (ст.362 Цивільного кодексу України);
  • строки, передбачені ст.559 Цивільного кодексу України, щодо припинення поруки;
  • строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару;
  • строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування;
  • строк позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму;
  • строк позовної давності в один рік щодо оскарження до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.

Слід також наголосити, що строки передбачені КУпАП та КПК України не продовжуються, та перебігають в загальному порядку.

Проте, автоматичне продовження строків однієї стадії призводить до того, що суд просто не має можливості перейти до іншої стадії. Тобто, всі рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час карантину, можуть вступити в законну силу лише після закінчення дії такого карантину. Такі ситуації створюють досить несприятливу та невизначену ситуацію для сторін процесу, оскільки просто навіть неподання відзиву на позов змушуватиме суд очікувати до закінчення карантину, що звісно призводить до затягування розгляду справи, якщо одна зі сторін не проявляє жодної активності.

Навіть після закінчення розгляду справи та винесення судом першої інстанції рішення, якщо обидві сторони погоджуються зі змістом рішення та ніхто не планує подавати апеляційну скаргу, все одно ви не зможете отримати виконавчий лист. Думаю, в даному випадку, всі розуміють можливі негативні наслідки для сторін.

Звісно, встановлення та дотримання процесуальних строків відіграє одну з першочергових ролей при забезпеченні ефективного судового захисту, проте життя продовжується, а карантинні обмеження поступово пом’якшуються, таким чином автоматичне продовження строків стає вже не таким актуальним.

У зв’язку з цим, законодавчою гілкою влади було прийнято закон № 589-ІХ  «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Одразу зазначимо, що закон ще не вступив в законну силу та перебуває на підписі у Президента.

Так, відповідно до тексту законопроекту до другого читання (офіційного тексту закону ще не опубліковано) передбачено, що суд має можливість  за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та обов’язки, поновлювати строки, встановлені у статтях процесуальних кодексів, а також продовжувати процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.

Норми законопроекту також передбачають, що процесуальні строки, які були продовжені на період дії карантину, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та обов’язки, мають право продовжити процесуальні строки.

Отже сподіваємось, що найближчим часом Президент підпише закон № 589-ІХ, що дасть змогу усунути такі прогалини в законодавстві.

Другие публикации