Проект ЗУ «Про працю»: чергова спроба оновлення законодавства

17.01.2020

Буквально в останні дні минулого року Кабінет міністрів України встиг подати до Верховної ради проект ЗУ «Про працю» (надалі – Проект). Він має замінити прийнятий ще у 1971 році КЗпП, а також ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки» та низку інших нормативно правових актів, в томі числі і тих, що були прийняті ще в СРСР та УРСР з питань трудових відносин. Наприклад, закон про житлово-комунальні послуги пропонують доповнити положенням, відповідно до якого право на отримання пільг та субсидій буде скасовуватись у разі встановлення судом факту виконання особою роботи (надання послуг) без укладення трудового договору.

Проект ЗУ «Про працю»: чергова спроба оновлення законодавстваВарто зазначити, що дана спроба змінити трудове законодавство є далеко не першою, однак жоден із раніше поданих законопроектів не мав успіху. Маємо надію, що вже у новому році отримаємо новий закон, оскільки сучасний ринок праці їх давно вимагає.

Проект містить 98 статей, що згідно регламенту ВР дозволить розглядати його оперативно, що, хотілося б вірити, не позначиться на якості фінального документу. Звичайно, в процесі проходження даним Проектом двох читань до нього будуть вноситись правки, які ми обов’язково будемо аналізувати в подальших статтях. Однак, ключові зміни можна проаналізувати вже сьогодні та зрозуміти, до чого готуватись працівникам та роботодавцям.

Для початку варто зазначити, що Проект передбачає заборону дискримінації у сфері праці за будь-якими ознаками, наприклад: колір шкіри, політичні та релігійні переконання, стать, сексуальну орієнтацію, вік, стан здоров’я, вагітність, інвалідність тощо.

Вводиться поняття мобінгу, що означає зокрема психологічний та/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичний та необґрунтований нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівна оплата праці за аналогічну працю або працю рівної цінності. Працівники будуть вправі звертатися до суду із відповідними заявами, а на роботодавця покладається обов’язок в суді доводити відсутність цих фактів.

Щодо трудових договорів, то передбачається, що вони мають укладатися лише в письмовій формі (або в електронній з цифровим підписом). Всього планується, що буде 7 видів трудових договорів:

1) безстроковий;

2) строковий (не більше ніж на 5 років);

3) короткостроковий (до двох місяців);

4) сезонний;

5) з нефіксованим робочим часом (обов’язок виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно). Однак, для попередження можливих зловживань зі сторони роботодавців, їм надано право заключати такі договори у кількості не більше 1/10 від загальної;

6) учнівський трудовий договір;

7) трудовий договір з домашнім працівником (робота обслуговування домашнього господарства).

Трудовий договір у формі контракту відсутній, а всі раніше укладені будуть вважатися строковими трудовими договорами.

Проектом передбачено, що безперервний відпочинок (вихідні) має становити не менше 24 годин протягом кожного семиденного періоду. Звертаємо увагу, що наразі КЗпП встановлює не менше як 42 години. Отже, може бути обов’язковим лише один вихідний день, який встановлюватиметься в трудовому або колективному договорі.

Щодо відпусток, то тривалість основної оплачуваної відпустки не змінилась – 24 календарних дні. Умови та порядок її надання має визначатись трудовим договором, тобто вже не обов’язково буде брати безперервний період в 14 днів,  якщо це не буде передбачено договором.

Щодо оплати праці — зберігаються мінімальні державні гарантії, але доплати за роботу в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні пропонується визначати трудовим та/або колективним договором, але не менше ніж 20 % ставки (окладу). Наразі чинний кодекс передбачає подвійний розмір оплати праці.

Крім того, Проект передбачає що у разі, якщо трудові відносини не врегульовані даним законом, то може застосовуватись аналогія права та закону.  З одного боку це може мати позитивний ефект, а з іншого – варіанти трактувань і «перекручувань» законодавства можуть мати зворотній ефект.

Аналізуючи вищевикладене можна зробити висновок, що у разі прийняття Проекту роботодавців та працівників чекають суттєві зміни у сфері правового регулювання трудових відносин. Слідкуємо за змінами.

Другие публикации