Що прогарантувала нам держава новим законом на період карантину?

02.04.2020

30.03.2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Закон відсьогодні вже вступив в силу, тож розглянемо детально про які додаткові соціальні та економічні гарантії в ньому йдеться.

Що прогарантувала нам держава новим законом на період карантину?Роботодавцям із малого та середнього бізнесу на період карантину може виплачуватись допомога по частковому безробіттю для виплати працівникам.

Місцеві державні адміністрації наділили повноваженнями приймати рішення щодо необхідності вжиття роботодавцями заходів щодо профілактики та запобіганню поширенню епідемій, пандемій. Саме на підставі такого рішення роботодавець може звернутися за отриманням коштів до центру зайнятості протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Вносяться зміни в трудове законодавство, зокрема, визначається, що період карантину є простоєм не з вини працівника та відповідно оплачується з розрахунку не нижче від двох третин окладу.

Зокрема, із законодавчого визначення трудового договору виключено умову, що працівник підлягає внутрішньому трудовому розпорядку.

Встановлено, що додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Кодекс законів про працю визначатиме, що таке гнучкий режим робочого часу та в яких видах він може встановлюватись.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

Застосування такого режиму не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Також в законодавстві з’являється поняття дистанційної (надомної) роботи.

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Під час карантину строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів продовжуються на строк дії  такого карантину.

Наймачі звільняються від орендної плати. Цивільний кодекс України завжди містив норму, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762). Новий Закон, посилаючись на дану норму додатково закріпив, що з моменту встановлення карантину і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст.762 ЦК України.

Також на даний період забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

Збільшено граничний обсяг доходу для суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування:

І група – з 300 тис. грн до 1 млн грн;

ІІ група – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

ІІІ група – з 5 млн грн до 7 млн грн.

Платники податку за результатами 2020 року мають право включити до податкової знижки (тобто зменшити розмір свого доходу, з якого сплачується податок) в повному обсязі суму коштів або вартість ліків, антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень, засобів особистої гігієни, продуктів харчування тощо,  які добровільно були перераховані (передані) благодійним організаціям або закладам охорони здоров’я або відповідним органам державної чи місцевої влади протягом карантину.

При цьому не забуваємо, що такі перерахування (передання) мають бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують передавача і отримувача. У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено суму (вартість) і час надання.

Розширено перелік правопорушень податкового законодавства, за які все ж таки будуть нараховувати штрафні санкції. Так, з 17.03.2020 року до Податкового кодексу було внесено зміни щодо звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах які застосовуються на загальних підставах;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Новий Закон розширив цей перелік виключень наступними порушеннями вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • реалізації пального або спирту етилового без реєстрації платником акцизного податку.

Відповідно, на вказані випадки не поширюється мораторій на проведення фактичних перевірок податковим органом.

Тимчасово, до 30 червня 2020 року забороняється проведення контролюючим органами планових перевірок господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

  • суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
  • у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зупиняється перебіг строків на оскарження рішень контролюючих органів до вищестоячого органу тимчасово — до 31 травня 2020 року (включно). Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Щодо звільнення від земельного податку, орендної плати за землю державної та комунальної власності, та податку на іншу нерухомість, то 17.03.2020 року до Податкового кодексу було внесено відповідні зміни і звільнено  суб’єктів господарювання на два місяці – березень та квітень 2020 року.

Згодом законодавець вирішив, що це занадто щедро, та новим Законом вже визначив, що за квітень зобов’язані сплатити в повному обсязі, але можуть це зробити до кінця червня.

Збільшено адміністративну відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів. Зокрема, такі порушення, вчинені під час карантину на товари протиепідемічного призначення, якщо ціна перевищила у 1,2 рази рівень ціни визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар — тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 — 4250 грн.) і на посадових осіб — від 250 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250 – 5100 грн.).

Незважаючи на те, що розмір штрафу збільшено в 15-20 разів, він все ще занадто малий, щоб завадити намірам нажитись на пандемії.

В цивільному, господарському та адміністративному судочинстві всі процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Суд зможе прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

 Під час дії карантину учасники справи з можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа не  має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України.

Як саме це має відбуватись поки не дуже зрозуміло, можливо, Державна судова адміністрація встановить відповідний порядок.

Також на строк дії  карантину продовжуються строки:

  • визначені в Цивільному кодексі України статтями 257 (Загальна позовна давність), 258 (Спеціальна позовна давність), 362 (Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності), 559 (Припинення поруки), 681 (Позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару), 728 (Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування), 786 (Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму), 1293 (Право на оскарження дій виконавця заповіту);
  • визначені в Господарському кодексі України статтями 232 (Порядок застосування штрафних санкцій), 269 (Гарантії якості товарів. Претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів), 322 (Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво), 324 (Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт);
  • визначені в Сімейному кодексі України статтею 72 (Застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя), 128 (Визнання батьківства за рішенням суду), 129 (Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини), 139 (Спір про материнство).

На період карантину припиняється приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації. До об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Тобто, як бачимо, закон призупиняє перебіг більшості процесів, надаючи можливість вирішити свої питання після закінчення карантину без будь-яких негативних наслідків. Фактично законодавство просто підкоригували під суспільні відносини, які вже склалися. 

Другие публикации

0 0 vote
Рейтинг
Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии