На даний момент найпоширенішими формами ведення бізнесу в Україні є реєстрація фізичною особою-підприємцем (далі за текстом також – ФОП) та створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом також – ТОВ). В даній статті розглянемо переваги та недоліки вищевказаних організаційно-правових форм.
Почнемо з ФОП. Відповідно до п.1 статті 50 Цивільного Кодексу України, здійснювати підприємницьку діяльність мають право громадяни з повною цивільною дієздатністю, тобто вони повинні досягти 18-річного віку (з 16-річного віку, якщо особа працює за трудовим договором або за згодою батьків, а у випадку укладення шлюбу до 18-річного віку – з моменту реєстрації шлюбу). Проте існують обмеження для певних категорій осіб. Так, заборонено бути підприємцями державним службовцям, працівникам силових органів (СБУ, працівникам прокуратури, суду, поліції тощо), військовослужбовцям, котрі несуть службу.
В процесі реєстрації ФОП необхідно обрати оптимальну систему оподаткування. Чинним законодавством України передбачено дві системи: ЗАГАЛЬНА та СПРОЩЕНА. Розглянемо переваги та недоліки кожної з них.
.jpg)
Недоліком ФОП, як організаційно-правової форми, можна також вважати те, що підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке згідно з законом може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ). Разом з тим, якщо особа перебуває в шлюбі, окрім свого власного майна, вона відповідає також і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. До суттєвих переваг цієї форми ведення бізнесу відносимо те, що ФОП, незалежно від групи єдиного податку, може знімати з банківського рахунку кошти з вирахуванням банківської комісії (загалом, приблизно складає близько 1% від суми), тобто є можливість швидкого отримання готівки.
Переходимо до ТОВ. Відповідно до Господарського Кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю – це господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. У ТОВ учасник відповідає за всіма боргами тільки часткою в статутному капіталі. При цьому учасник не несе відповідальність за помилки або зловживання, які були зроблені ТОВ, наприклад, за несвоєчасну виплату відпускних або неподану декларацію. Відповідальність за такі дії лежить на самому ТОВ або на його керівникові.
Як висновок, при обранні форми ведення Вашого бізнесу потрібно враховувати безліч факторів, адже правильний вибір допоможе поставити високу планку його розвитку, визначити довгострокові цілі, уникнути незручностей, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності. Для уникнення проблем із проходженням державної реєстрації та структурування роботи підприємства радимо звертатись до висококваліфікованих спеціалістів.
Другие публикации
З 14 травня 2019 року набула законної сили Постанова шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва, яка визнала нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За вердиктом суду постанова Кабінету Міністрів України № 295 була прийнята з порушенням правил передбачуваності та послідовності, а саме — її не було погоджено із заінтересованими органами.
Ми вже неодноразово розглядали питання перевірок суб'єктів підприємництва та направлення їм запитів від Державної фіскальної служби України щодо надання податкової інформації.
Характерною особливістю таких запитів є те, що вони надходять «хвилями». Так, чергова хвиля «прокотилась» по наших клієнтах минулого місяця і, як показала практика, з 5 останніх запитів, на які фахівці нашої фірми готували відповіді, жодний не відповідав вимогам законодавства у повній мірі. Тому ми ще раз вирішили звернутись до даної теми і розглянути питання, у якому разі вимоги про надання податкової інформації є законними й коли від її надання можна ухилитись.
Сучасні реалії ведення комерційної діяльності в Україні, які далеко не завжди є позитивними і сприятливими, диктують вітчизняному бізнесу достатньо суворі «правила гри», ігноруючи які бізнесмени ризикують отримати цілу низку негативних наслідків. При цьому доволі часто такі наслідки можуть мати значні обсяги і завдати відчутного, а іноді руйнівного удару по справі, в яку роками вкладалося чимало зусиль і грошей.